Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Мая 2012 в 23:33, курсовая работа
Мета роботи : розробка функціональної схеми пристрою обробки інформації, розробка принципових схем та їхне дослідження в середовищі “ELECTRONICS WORCBENCH”, набуття навичок моделювання і дослідження функціональних вузлів радіоелектронної апаратури.
Обґрунтовано, що для побудови даного пристрою обробки інформації можуть використовуватись вибрані типи інтегральних мікросхем. Для побудови генераторів та формувачів імпульсів використовується заданий тип операційного підсилювача.
Вступ………………………………………………………………………… 3
Перелік умовних позначень, символів, одиниць і термінів……………… 6
1. Системотехнічне проектування…………………………………………. 8
1.1. Структурна схема………………………………………………………. 8
1.2. Функціональна схема…………………………………………………... 8
1.3.Формування та передача електричних інформаційних сигналів ….... 9
2. Схемотехнічне проектування……………………………………………. 10
2.1. Операційний підсилювач…………………………………………… 10
2.2. Компаратор………………………………………………………….. 14
2.3. Вибірковий підсилювач ……………………………………………. 17
2.4.Автоколивальний мультивібратор.………………………………… 20
2.5.Комутатор……………………………………………………………..23
2.6.Генератор гармонічного сигналу…………………………………… 24
2.7.Суматор ……………………………………………………………… 28
2.8. Підсилювач потужності…………………………………………… 29
2.9. Принципова електрична схема пристрою обробки інформації... 32
Висновки…………………………………………………………………….. 33
Список використаної літератури…………………………………………... 34
Рис.2.7.1.Схема
включення суматора
Складний вихідний сигнал формується за допомогою суматора . Крім сигнала з виходу комутатора на вході сумотора діє гармонічний сигнал частотою 0.03f 1, який формується генератором гармонічних сигналів.
Рис.2.7.2.Принципова
схема суматора
Рис.
2.7.3. Осцилограма сигналу на виході суматора
2.8. Підсилювач потужності
Підсилювач потужності використовується в якості вихідного каскаду, для забезпечення необхідної потужності вихідного сигналу з допустимими спотвореннями.
Підсилювач потужності на 12 Вт. Підсилювач (мал. 2.8.1.) має полосу частот від 10 Гц до 20 кГц. У цій смузі частотна характеристика має нерівномірність 2 дБ. Коефіцієнт передачі може мінятися від 1 до 100. Амплітуда вихідного сигналу на навантаженні 3 Ом рівна 9 В. Налагодження підсилювача зводиться до підбору коректуючого ланцюжка інтегральної мікросхеми. Вихідні транзистори працюють без початкового зсуву. «Сходинка» у вихідному сигналі усувається за рахунок НЗЗ.
Рис.2.8.1.Підсилювач потужності
Рис.2.8.3.Принципова
схема підсилювача потужності
2.8.4.Осцилограми
сигналів на вході та виході
підсилювача потужності
2.9. Принципова електрична схема пристрою обробки інформації
Висновки
В даній курсовій роботі було розроблено схему, як може бути використана в різних електронних пристроях призначених для обробки імпульсних сигналів. Даний пристрій має досить невеликий розмір, так як побудовано на ОП з достатньо великим ступенем інтеграції. Також суттєвою позитивною якістю його є незначний струм живлення, достатньо велика стабільність та простота налагодження.
Використання інтегральних мікросхем дозволяє вдосконалювати та створювати нові методи проектування, конструювання та виробництва радіоелектронної апаратури різного призначення, підвищує її технічні та експлуатаційні характеристики, впроваджувати електроніку в ряд пристроїв, традиційно виконаних на механічних чи електромеханічних принципах дії.
Отже, у даній роботі було розроблено пристрій обробки електричних сигналів, за допомогою якого ми отримали можливість моделювати сигнал зручним для нас чином. Як бачимо, використання операційного підсилювача з правильно підібраними параметрами дозволило побудувати на його базі велику кількість необхідних нам елементів схеми. Це одна з найважливіших переваг ОП перед іншими підсилювачами. Використання операційних підсилювачів одного типу допомагає уникнути багатьох систематичних похибок, які ускладнюють правильну роботу схеми та вносять спотворення у форму сигналу та величин, що вимірюються.
Ми розробляли даний прилад обробки інформації в середовищі “ELECTRONICS WORCBENCH”. Досліджували кожну схему окремо, теоритично розраховували елементи схем(міст Вінна, Т-подібний міст, схему мультивібратор).Знімали отримані осцилограми та АЧХ.Потім досліджували загальну схему ПОІ. Мої досліди показали що прилад може працювати в реальному житті, хоча у даній схемі беруться елементи з ідеальними характеристиками та параметрами. Тому на практиці значну частину потрібних елементів доводиться підбирати штучно, керуючись тим, що частина має відомі параметри, а решта знаходиться шляхом пошуку.
8. Горшков Б.І.
Радиоэлектронные устройства :Справочник.-К.:Радио
и связь, 1984.-236 с.