Задача по гражданской защите

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Марта 2012 в 13:55, задача

Описание

Оцінка інженерного захисту робітників та службовців промислового об'єкту

Работа состоит из  1 файл

задача.doc

— 131.50 Кб (Скачать документ)


 

2. Оцінка інженерного захисту робітників та службовців промислового

об'єкту

 

Оцінити інженерний захист робітників та службовців промислового об'єкту (підприємства, міністерства, відомства, установи, закладу, організації, вищого навчального закладу, об’єкту господарської діяльності, бібліотеки, архіву, банку, офісу, кінотеатру та ін.) при виникненні НС.

 

Вихідні дані:

       середня температура повітря tº більше 30 ºС (II кліматична зона) ;

       ємність з вуглеводневим газом Q = 3 т;

       відстань від ємності до об'єкта r = 285 м;

       час на заповнення сховища робітниками та службовцями tнорм = 4 хв;

       відстань до робочих дільниць: №1 (N1=60 осіб) R1=150 м; №2 (N2=150 осіб)   R2=300 м. Разом робітників та службовців на промисловому об'єкті N=N1+N2=60+150=210 осіб;

       на об'єкті є в наявності одне вбудоване сховище яке витримує динамічне навантаження до 100 кПа;

       приміщення для захисту робітників та службовців S1 = 250 м2;

       приміщення для пункту управління S2 = 16 м2;

       коридори S3 = 10 м2;

       санітарні вузли S4 = 54 м2;

       приміщення для зберігання продуктів S5 = 14 м2;

       висота приміщення h = 2,4 м;

       фільтровентиляційне обладнання – 1 комплекти ФВК-1, 1 комплект ЕРВ-72-2;

       розрахунок пункту управління N=5 осіб;

       водопостачання від загальноміської системи, аварійний запас         води – 990 л;

       електропостачання від мережі промислового об'єкту, аварійне джерело – акумуляторні батареї.

 

Виконати.

Оцінити інженерний захист робітників та службовців об'єкту згідно з показниками:

        за місткістю;

        за захисними властивостями від дії повітряної ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші;

        за системою життєзабезпечення сховища;

        за своєчасністю укриття.

 

Розв’язання

1. Визначаємо загальну площу основних і допоміжних приміщень сховища за формулою:

 

Sзаг. осн. = S1 + S2 = 250 + 16 = 266 м2,

 

де  S1 – площа приміщення для розміщення людей (м2);

S2 – площа пункту управління (м2).

 

Загальна площа всіх приміщень у зоні герметизації (крім приміщень для ДЕС, тамбурів і розширювальних камер);

 

Sзаг. всіх = Sзаг. осн. + S3 + S4 + S5 = 266 + 10 + 54 + 14 = 344 м2.

 

де  S3 –площа коридорів (м2);

S4 – площа санітарних вузлів (м2) ;             

S5 – площа приміщень для зберігання продуктів (м2).

2. Визначаємо місткість (Мs) сховища за площею при двоярусному розташуванні ліжок за формулою::

 

місця.

 

де – норма площі на одну людину 0,5 (м2).

3. Визначаємо місткість () сховища за об'ємом всіх приміщень в зоні герметизації:

 

місць,

 

де h – висота приміщення (м);

VН – норма об'єму приміщення на одну людину 1,5 (м3).

4. Порівнюємо дані місткості за площею (МS) та об'ємом (МV).

Визначаємо фактичну місткість. Фактична місткість (Мф) приймається мінімальною із цих двох величин Мs та Мv. В наведеному прикладі Мф=443 (місця), тому що Мs=532 (місця) < Мv=443 (місць).

5. Визначаємо необхідну кількість ліжок (нар) для розміщення робітників і службовців. Висота приміщення h=2,5 м дозволяє встановити двоярусні нари. При довжині нар 180 см і нормі 5 людей на одні нари необхідно встановити:

 

ліжок.

 

6. Визначаємо коефіцієнт місткості захисної споруди:

 

де N – кількість виробничого персоналу, який підлягає укриттю.

 

 

7. Висновок:

1.        Об’ємно-планувальні рішення сховища відповідають вимогам ДБНВ.2.2.-5-97.

2.        Сховище забезпечує укриття працюючих на 211% .

8. Оцінка сховища за захисними властивостями.

8.1. Визначаємо необхідні захисні властивості. За вихідними даними ємність Q = 3 т і відстані r = 285 м визначаємо за рис.2. надлишковий тиск:

 

ΔРφ max = ΔРφ необх= 10 кПа.

 

8.2. Визначаємо захисні властивості. Згідно з вихідними даними,       ΔРφ схов=100 кПа.

8.3. Порівнюємо захисні властивості сховища з необхідними.

 

ΔРφ схов=100 кПа, а ΔРφ необх=10 кПа, тобто ΔРφ схов>ΔРφ необх.

 

Висновок. За захисними властивостями сховище забезпечує захист виробничого персоналу від дії повітряної ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші.

8.4. Визначаємо показник, який характеризує інженерний захист робітників та службовців за захисними властивостями:

 

.

 

Висновок. Захисні властивості сховища забезпечують захист 211% робітників та службовців.

9. Оцінка сховища за життєзабезпеченням. До систем життєзабезпечення належать:

 повітропостачання ;

 водопостачання ;

 теплопостачання ;

 каналізація ;

 електропостачання та зв'язок.

Підчас оцінки сховищ за системами життєзабезпечення визначається можливість систем забезпечувати безперервне перебування людей у сховищах не менше двох діб.

9.1. Система повітропостачання.

9.1.1. Визначаємо кількість повітря, яке подається в годину у            «Режимі – І» (чистої вентиляції) за формулою:

 

WOI = КФВК1·QФВК1+КЕРВ·QЕРВ=1 · 1200 + 900 = 2100 м3/год,

 

де КФВК1 – кількість фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 ;

QФВК1 – продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 «Режимі – I» – 1200 м3/год;

КЕРВ – кількість електроручних вентиляторів ЕРВ-72-2;

QЭРВ – продуктивність електроручного вентилятора ЕРВ-72-2 в «Режимі – I» – 900 м3/год.

Норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду за 1 годину в «Режимі – I»:

 W1=8 м3/год (I кліматична зона, температура повітря до 20 С);

 W1=10 м3/год (II кліматична зона, температура повітря 20-25 С);

 W1=11 м3/год (III кліматична зона, температура повітря 25-30 С);

 W1=13 м3/год (IV кліматична зона, температура повітря більше 30 С).

9.1.2. Підрахуємо число людей, яких можна забезпечити повітрям у

«Режимі – I»:

 

де – кількість повітря, яке подається в годину у «Режимі –I»;

– норма зовнішнього повітря , для II кліматичної зони – 10 м3/ч на одну людину.

9.1.3.Визначаємо кількість повітря, що подається за одну годину в «Режимі – IІ» (фільтровентиляції) за формулою:

 

WOII = КФВК1 · QФВК1 = 1 · 300 = 300 м3/год,

 

де КФВК1 – кількість фільтровентиляційного обладнання ФВК–1;

QФВК1 – продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК–1 в «Режимі – II» – 300 м3/год.

Електроручний вентилятор ЕРВ-72-2 в «режимі II» не працює

9.1.4. Визначаємо необхідну кількість повітря, в «Режимі – II» за формулою:

 

Wнеоб.. II = Nзах · QН. зах. + NПУ · QН. ПУ= 210∙ 10 + 5 ∙ 5 =2125 м3,

 

де Nзах – число людей у сховищі;

QН. зах – норма повітря, розрахована на людину в режимі II фільтровентиляції – 2 м3/год, для I та II кліматичних зон і 10 м3/год, для III та IV кліматичних зон;

NПУ – розрахунок пункту управління (ПУ), осіб;

QН. ПУ – норма повітря для тих, хто працює на ПУ, – 5 м3/год.

9.1.5 Визначаємо кількість людей забезпечених повітрям в «Режимі – II» за формулою:

 

NО II = осіб.

 

 

 

9.1.6. Визначаємо коефіцієнт повітропостачання:

 

Кповіт.пост.. = ,

 

де NOI – мінімальне число людей, забезпечених повітрям в «Режимі – I» та в « Режимі – II»

Висновок:

1.        Система повітропостачання може забезпечити в «режимі I» і в «режимі II» тільки 150 осіб.

2.        Робітники та службовці забезпечені повітрям на 71%.

9.2. Система водопостачання.

9.2.1. Визначаємо можливості системи водопостачання.

З вихідних даних маємо аварійний запас води – 990 л, отже, можливість системи водопостачання = 990 л.

9.2.2. Визначаємо кількість людей, яких забезпечує система водопостачання:

осіб,

 

де T – тривалість укриття = 3 доби;

N =N1+N2=3+2=5 л.

N1 – норма споживання води на одну людину в аварійному режимі для питва, прийняти N1=3 (л);

N2 – норма споживання води на одну людину в аварійному режимі для санітарно-гігієнічних потреб, прийняти N2=2 (л);

– можливість системи водопостачання.

9.2.3. Визначаємо коефіцієнт водопостачання:

 

Квод. пост.. = .

 

Висновок:

1.        Система водопостачання може забезпечити 31% робітників і службовців.

2.        Необхідно додати аварійний запас води у кількості 2204 літри.

9.2.4. Система електропостачання.

Електропостачання сховища від мережі промислового об'єкта, аварійне постачання – акумуляторна батарея.

Висновок:

1.        Система електропостачання в аварійному режимі забезпечує тільки освітлення сховища.

2.        Робота системи повітропостачання в аварійному режимі забезпечується ЕРВ-72-2 вручну.

На основі проведених оцінок систем життєзабезпечення визначається загальна оцінка за мінімальним показником однієї із систем.

В нашому прикладі найменша кількість захищених визначається водопостачанням NЖ.З.=66 осіб, виходячи з цього, коефіцієнт, який характеризує інженерний захист об'єкта по життєзабезпеченню, дорівнює:

 

.

 

Висновок:

1.        Система життєзабезпечення може забезпечити життєдіяльність 31% робітників і службовців протягом 3 діб.

2.        Система водопостачання знижує життєдіяльність до 31% за якою йде система повітропостачання – 71%.

10. Оцінка сховища за своєчасним укриттям людей.

10.1. Визначаємо час, необхідний для укриття, враховуючи, що швидкість переміщення людини прискореним кроком Vнорм=50 м/хв і надається          2 хвилини, щоб знайти своє місце в сховищі.

Від ділянки № 1 до сховища (для N1=60 осіб.):

 

t1 = = = 5 хв.

 

Від ділянки № 2 до сховища (для N2=150 осіб.):

 

t2 = = = 8 хв.

 

10.2. Порівнюємо необхідний час для укриття людей з вихідними даними tнорм = 4 хв.

В нашому прикладі t1 = 5 хв > tнорм = 4 хв і t2 = 8 хв > tнорм = 4 хв.

Робимо висновок, що розміщення сховища не забезпечує своєчасне укриття такої кількості осіб:

 

Nсв = N1+N2=48 + 75 = 123 осіб.

 

10.3. Визначаємо коефіцієнт, який характеризує інженерний захист об'єкта за своєчасним укриттям робітників та службовців:

 

.

 

Висновок. Розміщення сховища дозволяє своєчасно укрити лише 59% робітників і службовців.

 

Таким чином, в ході розрахунків маємо коефіцієнти які характеризують інженерний захист робітників і службовців промислового об'єкта:

 коефіцієнт місткості захисної споруди КМ = 2,11;

 коефіцієнт за захисними властивостями КЗВ = 2,11;

 коефіцієнт життєзабезпечення КЖ.З. = 0,31;

 коефіцієнт за своєчасним укриттям робітників і службовців КСВ = 0,59.

11.Загальні висновки за інженерним захистом робітників і службовців промислового об'єкта.

11.1. На промисловому об'єкті інженерним захистом забезпечується 31% робітників та службовців.

11.2. Для забезпечення інженерним захистом робочої зміни необхідно:

 встановити додатково 2 комплекти фільтровентиляційного обладнання ФВК-1;

 встановити додаткову ємність для води на 2204 літрів.

 

 

3

 



Информация о работе Задача по гражданской защите