Проблема спрямованості особистості

Висновки

     Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасної психологічної науки і практики — проблему спрямованості особистості. Вивчення та аналіз низки літературних джерел, дали змогу зробити висновки і узагальнення.

     Сьогодні  питання про спрямованість особистості, її потреби, мотиви, інтереси недаремно стоять на першому місці. Замислюючись над особливостями свого внутрішнього світу, ми вільно або мимоволі прагнемо усвідомити свої потреби і бажання, свої здібності і характер. Вдивляючись в іншу людину, прагнучи зрозуміти її, ми також як би питаємо: «Чого ти хочеш?», «Що ти можеш?», «Хто ти є?».

     Спрямованість особистості - це сукупність стійких мотивів, поглядів, переконань, потреб і устремлінь, орієнтуючих людину на певну поведінку і діяльність, досягнення щодо складних життєвих цілей.

     Спрямованість завжди соціально обумовлена і формується в онтогенезі в процесі навчання і виховання, виступає як властивість  особи, що виявляється в світоглядній, професійній спрямованості, в діяльності, пов'язаній з особистим захопленням, заняттям чим-небудь у вільний від  основної діяльності час (наприклад, образотворчою  творчістю, фізичними вправами, рибалкою, спортом і ін.). У всіх цих видах людської активності спрямованість виявляється в особливостях інтересів особи: цілях, які ставить перед собою людина, потребах, пристрастях і установках, здійснюваних в потягах, бажаннях, схильностях, ідеалах та ін. .

   Спрямованість особистості - це система спонукань, що визначає  вибірковість відношень, і активність людини.

     З  найдавніших  часів мислителі  намагалися визначити  джерела  активності  особистості,  сенс  життя  людини.  Одні  вважали,  що прагнення  до  задоволення   є основним  мотивом  вчинків   індивіда (вчення  гедонізму).  Інші - що виконання обов’язку   являє   сенс життя  людини  (німецький філософ І. Кант).  При  цьому  обов’язок розглядається абстрактно, поза реальними суспільними вимогами.

       В  зарубіжній  психології деякі  вчені  намагалися  виводити  спрямованість   особистості   з   біологічних   потягів,    наприклад сексуальних (3.  Фрейд),  інші  -  з «соціальних»  прагнень   до панування або підпорядкування (А. Адлер).

     Спонукати  людину  можуть  як  матеріальні,  так  і   ідеальні мотиви.  Людиною   можуть рухати матеріальні   інтереси,  помисли  і пристрасті, а в остаточному підсумку - зовнішні  причини, обставини життя, економічні, моральні і політичні відношення.

    Одним зі основних видів спрямованості  є професійна спрямованість, яку  дуже важливо оприділити правильно, тому що від цього залежатиме рівень задоволеності працею,її якість. Формувати професійну направленість у студентів - це значить зміцнювати у них позитивне ставлення до майбутньої професії, інтерес, схильності і здібності до неї, прагнення удосконалювати свою кваліфікацію після закінчення вищої школи, розвивати ідеали, погляди, переконання.

      Від професійної  ідентичності залежить тип професійної спрямованості особистості,  який характеризує рівень схильності до професії, а відповідно і якість роботи людини в даній галузі.

      Отже,  вивчення  спрямованості людини має важливе значення  для розуміння морально-психологічної   сутності  особистості, кращого розуміння свого “я”, свого місця в світі, своєї професійної орієнтації і може допомогти краще реалізувати себе в житті.   
 
 
 
 
 

Список  використаних джерел

1. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте. – М.:Просвещение, 1968. – 464 с.
2. Варій М.Й. Загальна психологія: навч. посіб. / М.Й. Варій . - Львів: Край, 2005.- 116 с.
3. Власова О.І. Педагогічна психологія: навч. посіб. / О.І Власова. - К.: Либідь, 2005. - 400 с.
4. Данилова Т. М. Формування гуманістичної спрямованості особистості: автореф. дис. канд. психол. наук / Т. М. Данилова. – К., 2003, - 20с.
5. Загальна психологія: підручн. для студ. вищ. навч. закладів / за заг. ред. акад. С.Д. Максименка. - К.: Форум, 2000. - 256 с.
6. Загальна психологія: навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: А.Г.Н., 2002.- 243 с.
7. Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій: навч. посіб. / С.С. Занюк. - Луцьк: Волинський ун-т, 1997.- 122 с.
8. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. - СПб: Питер ,2000. – 145с.
9. Казанцева Т.А., Олейник Ю.Н. Взаимосвязь личностного развития и профессионального становления студентов// Психологический журнал. - 2002. - № 6. - С.51-59.
10. Кальницька К. Ревесивна теорія М. Аптера // Практична психологія та соціальна робота. - 1998. - № 3. - С. 36 - 38.
11. Кузьмина Н. В. Очерки психологии труда учителя. - М: ЛГУ, 1967. - 273 с.
12. Ландсберг М. К. Повышайте собственную эффективность, мотивируя и развивая тех, с кем вы работаетет. - М.: Изд-во Эксмо, 2004. - 346 с.
13. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі. - К.: Форум, 2002. - 245с.
14. Маркова А.К. Психология труда учителя. - М.: Просвещение,1993. - 192с.
15. Митина Л. М. Психология профессионального развития учителя. - М.: Флинта:Московский психолог-социальный институт, 1998. - 200 с.
16. М'ясоїд П.А. Загальна психологія: навч. посіб. / П.А М'ясоїд. - К.: Вища шк., 2004. - 320 с.
17. Оллпорт Г. Становление личности. – М.: Смысл, 2002.  – 380с..
18. Основи психології: навч. посіб. / за заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. - К.: Либідь, 1996. - 548 с.
19. Пов’якель Н.І. Саморегуляція професійного мислення: психологічні механізми та передумови// Психологія на перетині тисячоліть. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К.: Гнозис, 1998. -127 с. 
20. Професійна підготовка студентів педагогічного інституту / за ред. В.Ю.Юматова та ін. - К.: Вища школа, 1981. - 183с.
21. Психология XXI века: учеб. для вузов / под ред. В.Н. Дружинина. - М.: ПЕР СЭ, 2003. - 340 с.
22. Психологія:підруч. / за ред. Г.С. Костюка. - К.:Рад. школа,1968. - 285 с.
23. Психологія: підруч. / за ред. Ю.Л. Трофімова. - 3-тє вид. - К.: Либідь, 2001. - 250 с.
24. Психологический словарь / под ред. В.В. Давыдова, А.В. Запорожца,Б.Ф. Ломова и др. – М., 1983. – С. 178-179, 188-189, 393-394.
25. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты:учеб. пособ. / Д. Я. Райгородский.- М.: Изд-во «Бахрам», 2000. - С. 67 - 75; С. 232 - 235
26. Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии. – М.: Просвещение, 1976. - 415 с.
27. Хайкин В. Активность (характеристики и развитие).  - М.: Московский  психолого-социальный институт, 2000. - С. 62 – 63.
28. Шнейдер Л. Б. Профессиональная идентичность: теория, эксперимент, тренинг. - М.: МПСИ; Воронеж: МОДЕК, 2004. - 600 с.