Этапы развития психологии

       Наступне знаменна подія для  розвитку вітчизняної психології  — це звільнення від ідеологічних  догм і необґрунтованих заборон  як наслідок перетворень суспільно-економічного  укладу. Вітчизняна психологія одержала  можливість розвиватися в системі  світової психології і використовувати  її потенціал для рішення практичних  проблем психологічної допомоги  людині, забезпечення його діяльності  і взаємодії.

       Прогрес психології прямо залежить  від потреби суспільства в  психологічному знанні і його  практичній корисності. Сама потреба  суспільства обумовлена рівнем  розвитку сфер науки і культури, продуктивних сил, соціальної  організації.

       У структурі психологічної науки  просліджуються її фундаментальна  область (загальна психологія, диференціальна  психологія, історія психології, психологія  розвитку, психологія особистості,  психофізіологія) і галузеві дисципліни, зв'язані через свої практичні  додатки з різними областями  людського життя і діяльності. Це психологія соціальна, політична,  клінічна, кримінальна, педагогічна,  інженерна, вікова й ін. У психології  сформовані напрямки психодіагностики, психологічної експертизи, психотерапії, реабілітації, консультування.

       У наш час психологія представлена  у світовій системі наукового  знання як самостійна наука,  що має розгалужені зв'язки  і прикордонні області діяльності  із соціальними, медичними, технічними  й іншими науками. Її практичні  задачі спрямовані на гуманізацію  людського буття.

3.Висновок

У своєму розвитку психологія пройшла кілька етапів. Перші представлення  про психіку були зв'язані з  анімізмом (лат. аніма – дух, душа) – найдавнішими поглядами, згідно яким в усього, що існує на світі, є душу. У цей період представлення про душ ґрунтувалися на численних міфах і легендах, на казках і первісних релігійних віруваннях, що зв'язують душу з визначеними живими істотами (тотемами).

 Епоха Середньовіччя,  що тривала майже десять століть,  не має в історії досить  чіткої періодизації. Початком цієї  епохи вважають падіння Римської  імперії, тобто V століття. У той  же час усі учені відзначають,  що елементи середньовічної ідеології,  так само як і середньовічної  науки, з'явилися значно раніш,  вже в III в.

 Однієї з найважливіших  характеристик середньовічної науки,  зокрема психології, був її тісний  зв'язок з релігією. Точніше кажучи, небогословської, позацерковної науки в той час у Європі не існувало. Її важливою особливістю в цей період була поява сакральності, від якого психологія рятувалася при переході від міфології до наукового знання в VII-VI ст. до н.э залежність від релігії знову порушила питання про зв'язок і взаємовплив знання і віри, що і став найважливішим для вчених протягом усього цього періоду.

 Поява нових  підходів до побудови науки  в XV-XVI вв., зв'язаних із прагненням до раціональності і доказовості теоретичних положень, ознаменувало настання нового етапу в процесі становлення психології. Розвиток цих підходів став ведучим мотивом учених, що розробляли психологічні концепції в Новий час.

4.Список використаної літератури

1. М.Г. Ярошевский. Зарождение психологии как науки.

2. Максименко С.Д. "Психологія у соціальній та  педагогічній практиці"- К., 1998;

3. Скрипченко О.В., Лисянська Т.М., Скрипченко Л.О. "Довідник з педагогіки і психології". (навч. посібник для викладачів, аспірантів та студентів).-К.,2000;

4. М'ясоїд П.А. "Загальна  психологія. К., 1998";

5. Загальна психологія: навч. посібник (О. Срипченко, Л.Долинська, З. Огороднійчук, та ін.- К.: "А.П.Н.", 2001);