1. Твоя улюблена іграшка, гра?
2. З ким тобі цікаво гратися?
3. Що ти любиш і вмієш робити?
4. Чого ти хочеш навчитися?
5. Чи любиш ти тварин, природу?
6. Чим відрізняється дорослі від дітей?
7. Заспівай свою улюблену пісню, розкажи улюблений вірш.
8. Поясни, чому любиш цей вірш чи пісню.
9. Полічи, виконай математичні дії.
10. Тобі подарували чарівну квітку із 5 пелюстками. Як ти їх використаєш?

     Всього  балів...

     Висновки...

     ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА  ХАРАКТЕРИСТИКА

 

     А. Психологічні тести.

     І. Класифікація геометричних форм виявляє  здатність розрізняти основні кольори, форми, величину, співвідносити їх, диференціювати якість виконаної роботи, допомогти зробити висновок про  рівень розвитку психологічних процесів, розумову активність, самостійність у діях з конкретним матеріалом, вияв елементів логічного мислення, його оригінальність.

     ІІ. Вилучення зайвого.

     Це  завдання на зрілість операцій мислення і його рівень. Виявляє володіння  загальними поняттями, операціями мислення (аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, порівняння), здатність бачити суттєві ознаки, робити висновки, встановлювати логічні зв’язки як на конкретному, так і на основному матеріалі.

     ІІІ. Читання.

     Дозволяє  встановити можливості навчання, мовний розвиток, рівень знань, досягнутий дитиною, стан навичок читання. Виявляє особливості читання, словниковий запас, розвиток фонематичного слуху, здібності до навчання.

     IV. Письмо.

     Виявляє рівень розвитку дрібної моторики руки, навички малювання, письма, уміння користуватися  правилами, виділяти основні елементи, самостійно контролювати якість виконання, працездатність. Свідчить про стан набуття навчальних навичок, здатність до навчання, оволодіння правилами граматики на практиці, працездатність.

     V. Творчі здібності.

     Завдання  на зрілість особистості дитини, її емоційно-вольову сферу, здатність до самостійного опанування знаннями, наявність творчих можливостей, стійкість поведінки, інтересів, цілеспрямованої діяльності. Виявляє здатність установити різні зв’язки і залежності, оцінити ситуацію, словниковий запас, вміння використовувати свій життєвий досвід, дотримуватися логічної послідовності, рівень творчої уяви, можливості спілкування.

     Б. Самооцінка дитини.

     Наведені  запитання дають можливість виявити  притаманні лише цій дитині якості особистості серед інших. Відповіді на запитання свідчать про те, як дитина усвідомлює взаємини з дорослими, майбутніми вчителями, та своє місце серед них (дорослих) у спілкуванні, як регулює свою діяльність, вчинки, почуття, думки. Показують, наскільки дитина критична, вимоглива до себе, як ставиться до успіху та невдачі, які цілі ставить для себе, як хоче їх досягти.

     Самооцінка  впливає на рівень пізнавальної діяльності, сприймання інформації, вирішення інтелектуальних  завдань, на рівень самоконтролю, самостійності, регуляцію діяльності і поведінки, рівень діяльності і поведінки, рівень їх усвідомленості, виявляє здібності і нахили дитини та загальну психічну зрілість як особистості.

     В. Спостереження батьків.

     Бесіда  з батьками за наведеними питаннями (можливі інші , зокрема ті, що наводяться у другій частині методичних рекомендацій), дає можливість встановити дійовий контакт в інтересах дитини, щодо виявлення подальших можливостей в навчанні і вихованні.

     Відповіді на поставлені запитання дадуть змогу  виявити завдання виховання в сім’ї, доцільність цих методів та їх результативність, а також ті тонкі особливості формування дитини як особистості, які пояснюють ранній психічний розвиток, її здібності, нахили, успіхи в навчанні, конкретизують подальші завдання батьків щодо виховання і навчання їхньої дитини.

     Г. Висновки вчителя, вихователя.

     Під час складання характеристик  вчитель орієнтується на вказані  запитання, які відображають такі моменти, які б характеризували дитину як особистість: її зрілість, досягнення в діяльності, вихованість, подальші можливості виховання та навчання, прояви своєрідних здібностей і нахилів, використовують педагогічні рекомендації про умови індивідуального навчання дитини. Деяким обдарованим дітям для більш повної реалізації можливостей необхідний вчитель, спеціаліст, наприклад, у галузі музики і мистецтва.

     Для того, щоб полегшити батькам визначитися, в якій галузі яскраво виявляються  здібності дитини, наводимо спеціально розроблену анкету:

1. Якщо порівнювати фізичну активність вашої дитини з активністю її ровесників, на чию користь буде це порівняння?
2. У якому віці ваша дитина навчилася: вирізати картинки ножицями, розфарбовувати малюнки всередині контурів, зав’язувати шнурки, писати друковані літери алфавіту, писати друкованими літерами своє ім’я та інші слова, переписувати або копіювати оповідання, вірші, називати літери алфавіту (в книгах, на вивісках тощо), читати і вимовляти своє ім’я по літерах, читати окремі слова, називати час, рахувати гроші, запам’ятовувати телефонні номери.
3. Чи розуміє дитина деякі речі, які є досить складними для її віку? Наприклад, які?
4. Чи використовує у своїй мові складні слова, говорить довгими реченнями?
5. Чи можна сказати, що ваша дитина має надзвичайно гарну пам’ять?

     Визначивши  рівень обдарованості дитини, багато хто з батьків намагається зробити все можливе для підтримки її розвитку і хотіли б отримати відповідні рекомендації психолога. З цією метою ми наводимо анкету для батьків обдарованих дітей, яка містить питання щодо самоперевірки і самооцінки вашого внеску в розвиток творчого потенціалу дитини. В кожному з пунктів визначте свою позицію, вибравши одну з відповідей: “так”, “часто”, “іноді”, “ні”, “не знаю”. Всі перелічені пункти пов’язані із спілкуванням. Спілкування може зіграти різну роль. Викликане позитивними намірами заохочувати, стимулювати розвиток дитини, спілкування може насправді обернутися примусом.

     Як  же спілкуватися з дитиною правильно? Спробуйте, нібито, збоку подивитися на своє спілкування з дитиною: що переважає у вашій мові – наказ, вказівка, вимога чи запитання анкети (до речі, вони створюють лише систему певних орієнтирів, дають можливість батькам більш повно, якісніше уявити талант дитини), задумайтесь, яку оцінку ви можете поставити собі.

     Ваша  участь у розвитку творчої обдарованості  дитини:

     а) недостатня, якщо у відповідях переважають “не знаю”, “ні”, “іноді”. Існує небезпека, що з часом ваша дитина розвиваючись, буде віддалятися від вас. Самі запитання анкети підкажуть вам необхідний напрямок для посилення вашого впливу на розвиток творчих можливостей дитини;

     б) більш ніж достатня, якщо у відповідях на запитання анкети категорія “так, часто” вибиралася значно більшу кількість  разів, ніж “не знаю”, “ні”, “іноді”. Отже, ви уважні до особистості своєї  дитини, в курсі всіх її справ, проблем, намагаєтесь максимально використати свої знання, вміння, матеріальні можливості на благо своєї обдарованої дитини.

1. Створення умов для творчого розвитку дитини вдома і поза ним: купуєте книги, іграшки, ігри, які на ваш погляд, корисні для розвитку дитини; забезпечуєте матеріалами для творчості (папір, клей, пластилін) організуєте місце для творчості дитини (стіл, книжкова полиця, місце для малюнків та інших робіт дитини, відповідне освітлення); дозволяєте дитині використовувати старі, непотрібні речі для створення різних конструкцій, коробок; дозволяєте змінити вдома порядок речей, по-своєму прибирати постіль, кімнату, прикрашати вікно, тощо; даєте дитині час для роботи, роздумів наодинці; запрошуєте спеціалістів для індивідуальних занять музикою, малюванням, іноземною мовою, організуєте відвідання дитиною гуртків, студій?
2. Активна участь батьків у творчому розвиткові дитини:

           а) заняття з дитиною вдома  – відповідаєте на питання  дитини, обговорюєте разом різні  проблеми, читаєте дитині книги,  разом з дитиною відгадуєте загадки, вирішуєте кросворди, ребуси і вигадуєте свої власні, малюєте, ліпите, вирізаєте ножицями, берете участь у грі, конструюванні, разом із дитиною виконуєте домашню роботу, разом дивитесь дитячі телепередачі і обговорюєте їх, слухаєте музику, влаштовуєте разом із дитиною виставки її робіт, допомагаєте збирати різні колекції у відповідності з її інтересами, залучаєте дитину до тих видів занять, які цікавлять вас (колекціонування, рукоділля, гра на музичних інструментах, у шахи, роботи по дереву тощо), записуєте ідеї, висловлювання, твори, вірші, оповідання дитини;

             б)спільний час не вдома –  відпочиваєте на повітрі у  вихідні дні, гуляєте на дворі,  ходите до парку, виїжджаєте  за місто, проводите з дитиною  свою відпустку, займаєтесь із дитиною спортом, фізичними вправами, ходите на стадіон, відвідуєте спортивні змагання, влаштовуєте спільні походи до театрів, музеїв, виставок, кінотеатрів тощо, відвідуєте бібліотеку.

3. Стимуляція творчої активності дитини: заохочуйте бажання дитини досліджувати навколишній світ, допомагайте дитині в пошуку інтелектуальних портретів серед ровесників і дорослих, з якими вона хоче обговорювати цікаві їй проблеми (влаштовуйте зустрічі, запрошуйте їх до себе додому, ходіть у гості), заохочуйте потяг дитини до активного навчання, допомагайте їй набути необхідних умінь, знань, навичок, показуйте дитині, що ви цінуєте її досягнення, цінуйте в ній особистість, поважайте її інтереси, якщо навіть ви не завжди їх поділяєте.

     Але в той же час існує небезпека  перестаратися і отримати замість бажаного результату інший, тобто ваші зусилля можуть викликати обмеження творчої активності дитини;

     в) Існує розумний баланс відповідей. В цьому випадку є надія  на те, що власна активність стимулюється за мірою можливостей. Сучасним батькам нелегко, бракує часу, вони зайняті на роботі, не вистачає методичних матеріалів і відповідної літератури, практичних посібників для розвитку творчості дітей.

     У цих умовах непросто виховувати обдаровану дитину.

     Однак, подумайте, чи всі можливості реалізовані? Використовуйте кожну хвилину спілкування з дитиною для підтримки стимулювання, розкриття її творчого потенціалу. Для цього, грайте з дитиною в слова; запропонуйте скласти оповідання з використанням, наприклад, слів “весна”, “свято”, “погода”. Робити їх можна на прогулянці, дорогою до магазину, візьміть будь-яку домашню річ і разом із дитиною придумайте декілька нових (4-5 способів) її використання, крім основних; пограйте у гру “на що схоже?”. Запропонуйте дитині сказати, на що схожі за формою, кольором листок чи хмарка, або іншій предмет, явище, яке дитина спостерігає в даний момент.

     Разом придумайте і назвіть неіснуючу  домашню тварину, використовуючи характеристики відомих домашніх тварин. Обговорюйте  вподобані вами телевізійні фільми. Разом придумайте 1-2 нових сюжети для відомих героїв. Проаналізуйте правдоподібність цих сюжетів і співвіднесіть їх із своїм особистим досвідом. Запитуйте дитину, наприклад: “Що відбудеться якщо...” тощо. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВКИ

     Обдаровані  діти завжди у пошуку нових цікавих знань, але у нас дуже мало можливостей дістати відповідні (спеціально виготовлені) розвивальні матеріали. Тому для розвитку уяви дитини, дослідницької активності і практичних умінь, необхідно спільно з дитиною спостерігати за зірками, вивчати астрономію на посильному для дитини рівні; знайдіть можливість разом відвідати планетарій. Обговорюйте проблему життя на інших планетах, існування НЛО, фантазуйте. Вивчайте нове ремесло, рукоділля, до якого ваша дитина виявляє інтерес. Учіться з дитиною. При цьому слід враховувати, що обдаровані діти, як правило, не визнають стереотипів розподілу “жіночих” і “чоловічих” занять. Придумайте з дитиною сценарій нового мультфільму. Читайте і обговорюйте з дитиною матеріали з дитячих журналів, слухайте дитячі радіопередачі, збагачуйте знання про тварин, рослини.

     В останні роки, в результаті експериментальних  досліджень було встановлено, що творча діяльність людини забезпечується специфічними, особливими здібностями, які назвали  креативністю. Креативність виявляється як здатність висувати неординарні та нестандартні ідеї, уникати в мисленні традиційних схем, швидко розв’язувати проблемні ситуації. Креативність охоплює певну сукупність мислительних процесів та якостей особистості. 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЛІТЕРАТУРА

1. Концепція безперервної системи національного виховання. – К.: Освіта, 1994.

2. Основы педагогического мастерства / И.А.Зязюн  и др. - Москва: Просвещение, 1989.- Гл. 1-3.- С.126-134.

3. Макаренко А.С.Сочинения в семи томах. - Москва, 1957.

4. Балл Г.О. Про психологічні засади формування готовності до професійної праці //  Психолого – педагогічні проблеми професійної освіти. – К., 1994. – С. 98- 100

5. Барбіна Є.С. Гуманізація освіти. Навчально-методичний посібник. – Херсон, 2001. – 60 с.