Технологія групової навчальної діяльності школярів

Зміст модуля за домовленістю з учителем можна здати достроково і час, що звільнився, використати  залежно від своїх навчальних інтересів.

Кожен модуль передбачає кілька видів контролю: тестування, семінар, навчальну практику, колоквіум, реферат тощо. Результати кожного виду контролю виражаються певною кількістю балів — залежно від значущості навчального матеріалу, який він охоплює, і особливостей виду контролю. Модульно-рейтингова оцінка складається із суми показників успішності (оцінок) за види контролю, що передбачені цим модулем. По закінченні певного модуля виводять у балах рейтинг кожного учня чи студента. У школі їх переводять у 12-бальну систему оцінювання знань, умінь і навичок учнів.

Модульно-рейтингова система  спонукає здобувати знання самостійно, користуючись методичними порадами педагога.

Водночас модульно-рейтингове навчання вимагає значних затрат часу на розроблення його технології, перевірку виконання завдань  модуля і рівня знань, умінь та навичок.

7.Нові інформаційні технології (HIT) навчання.

Останнім часом у навчальних закладах набули поширення технології навчально-виховного процесу, які ґрунтуються на використанні новітніх електронних засобів, насамперед ЕОМ. Мета HIT полягає у підготовці учнів до повноцінної діяльності в умовах інформаційного суспільства.

Основними завданнями нових  інформаційних технологій навчання є: інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного  процесу, підвищення його ефективності та якості; побудова відкритої системи  освіти, яка забезпечує кожній дитині можливість самоосвіти; системна інтеграція галузей знань; розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей до комунікативної діяльності; формування інформаційної  культури учнів; розвиток експериментально-дослідницької діяльності та культури навчальної діяльності; реалізація соціального замовлення, обумовленого інформатизацією сучасного суспільства (підготовка фахівців у галузі інформатики та обчислювальної техніки, користувачів засобів нових інформант них технологій).

Для вирішення цих завдань  необхідно забезпечити навчальні  заклади навчальною обчислювальною технікою локальними і глобальними навчальними комп'ютерними мережами, електронним демонстраційним обладнанні) комп'ютерними навчальними лабораторіями тощо. Реалізація нових інформаційних технологій потребує програмно-методичного (навчальні, контролюючі, імітаційно-моделювальні, інструментальні, службові програми, програмно-методичні комплекси) та навчально-методичної (навчальні та методичні посібники, нормативно-технічні документація, організаційно-інструктивні матеріали тощо) забезпечення. Серед засобів HIT навчання особлива роль належить комп'ютеру.

8.Комп'ютер як засіб навчання.

Чільне місце сері сучасних засобів нових інформаційних  технологій навчання належить комп'ютеру (ЕОМ). Перелік професії пов'язаних із використанням комп'ютера, дедалі ширшає. Тому вміти працювати з ним  повинен кожний.

Використання ЕОМ у  педагогічному процесі забезпечує:

- унаочнення основних  понять і об'єктів навчальнім  дисципліни, основних закономірностей,  зв'язків теоретичних тверджень  із практикою і т. д.;

- моделювання й унаочнення  фізичних процесів, що відбуваються  у технічних пристроях, які  досліджують;

- автоматизація навчання;

- автоматизація проектування;

- розв'язування задач,  оброблення результатів вимірювань  і експериментальних досліджень;

- контроль успішності.

Ефективне використання комп'ютера  в навчально-виховному процесі  залежить від програмного забезпечення. Програми, що використовують у закладах освіти, поділяються на:

- навчальні — спрямовують  навчання залежно від наявного  рівня знань й індивідуальних  здібностей учнів, студентів,  а також сприяють засвоєнню  нової інформації;

- діагностичні (тестові)  — призначені для діагностування, перевірки й оцінювання знань,  умінь, навичок і здібностей;

- тренувальні — розраховані  на повторення і закріплення  пройденого матеріалу;

- імітаційні — представляють  певний аспект реальності за  допомогою обмеженої кількості  параметрів для вивчення його  основних структурних чи функціональних  характеристик;

- моделюючі — відображають  основні елементи і типи функцій,  моделюють певну реальність;

- типу «мікросвіт» —  подібні до імітаційних і моделюючих, однак не відображають реальність, а забезпечують створення віртуального  навчального середовища;

- бази даних — сховища  інформації з різних галузей  знань, у яких за допомогою запитів на пошук знаходять необхідні відомості;

- інструментальні програми  засобів — забезпечують виконання  конкретних операцій, наприклад  оброблення текстів, складання  таблиць, редагування графічної  інформації.

Робота з ЕОМ сприяє підвищенню інтересу й загальної мотивації до навчання; індивідуалізації навчання; активізації учіння завдяки найширшому використанню привабливих і швидкозмінних форм подання інформації; доступності для учнів «банків інформації»; створенню ситуацій змагання учнів із машиною та із собою; розширенню тестового матеріалу; об'єктивності контролю.

Важливо також враховувати  і негативні моменти у використанні ЕОМ. Так, робота з ЕОМ швидко стомлює, може погано впливати на зір, навіть спричиняти розлад нервової системи. До того ж комп'ютеризоване навчання недостатньо розвиває логічне, образне мислення, істотно обмежує можливості усного мовлення. Більше того, в діалозі з комп'ютером формується переважно формальна логіка мислення на шкоду почуттям і творчим розумовим операціям. Дослідження показали, що в умовах автоматизованого навчання формуються егоїстичні нахили людини, загострюється індивідуалізм.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Жодна освітня технологія не може розглядатися як універсальна. Організація навчального процесу  в сучасних умовах вимагає поєднання  різних технологій, творчого підходу  до використання кожної з них, а також  створення нових навчальних технологій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1.О.Я. Савченко Дидактика початкової школи. – К.: Генеза, 2002. 
2. Подласый В.И. Педагогика. Новый курс. – В 2-х кн. – Кн. 2 “Общие основы. Теория обучения”. – М., 1996. 
3. Практикум з педагогіки /За ред. О.А. Дубасенюк, А.В. Іванченка – К., 1996. 
4. Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности в учебном процесе. – М., 1979. – Гл. 1, 2.

5.Нові технології навчання:  Науково-методичний збірник Част. II. /  Ред.  кол. 

6.В.О. Зайчук (головний  редактор)  О.Я. Савченко,  М.Ф.  Дмитриченко та ін. –  К.:  ЗАТ«НІЧЛАВА», 2003. Спец. Випуск 172. –  200 с