Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищій школі

          Інформування студентів щодо правил організації навчального процесу за кредитно-модульною системою здійснюється заступником декана відповідного факультету та перед початком кожного навчального року куратором академічної групи при складанні індивідуального навчального плану студента. 
          Куратор (лат. curator, від curo – піклуюсь) – це викладач, який за поданням декана факультету призначається наказом ректора за відповідною академічною групою студентів на весь період їхнього навчання в університеті. 
         Призначається куратор з метою надання студентам допомоги та консультацій з різних питань, що стосуються підвищення ефективності організації та успішності їхнього навчання в університеті, створення і підтримання в групі здорової і творчої атмосфери, чуйного реагування на звертання студентів щодо отримання порад з проблем їх особистого життя, періодичне інформування батьків студентів про стан навчання та поведінки їхніх дітей тощо. 
         Однак функції куратора не обмежуються лише піклуванням про навчання студентів. Куратор в університеті – це ще й виховник студентської молоді, бо навчання і виховання, як два крила у птаха, невіддільні одне від другого і є двома взаємопов’язаними  і взаємодоповнюючими складовими єдиного навчально-виховного процесу. Звідси випливає ще одна мета роботи куратора – втілення у навчальний і позанавчальний процес концепції університету з національного виховання і духовного відродження, формування національної свідомості, висококультурної, духовно багатої, фізично і морально здорової особистості, здатної примножувати могутність і славу Української держави.

На  куратора покладаються такі обов’язки: 
• ознайомлення студентів із нормативно-методичними матеріалами, які регламентують організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою; 
• надання рекомендацій студентам щодо формування їх індиві-дуальних навчальних планів; 
• контроль за реалізацією індивідуального навчального плану студента на підставі відомостей про зараховані студенту залікові кредити з подальшим поданням пропозицій щодо продовження навчання студента або його відрахування; 
• представлення інтересів студента на відповідних адміністративних рівнях (деканат, навчальна частина, ректорат); 
• курування навчальною діяльністю студентів від першого до випускного курсу; 
• проводити виховні години, забезпечувати виконання програми курсу «Основи української державності, культури та духовності»; 
• організовувати і забезпечувати участь студентів у виховних заходах факультету, університету, міста; 
• відвідувати студентів за місцем проживання з метою поліп-шення їх побутових умов; 
• розвивати ініціативу студентів, заохочувати їх вступ у моло-діжні організації та органи студентського самоврядування; 
• реагувати на випадки безвідповідального ставлення до навчання чи скоєння правопорушень; 
Куратор має право: 
• відвідувати всі види занять студента згідно з його індивідуальним навчальним планом; 
• подавати пропозиції деканові факультету щодо заохочення студента, переведення його на інший курс або відрахування; 
• брати участь у засіданнях кафедр та вчених рад факультетів; 
• вносити пропозиції щодо покращення навчального процесу та діяльності кураторів. 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ

          у Великій хартії університетів, прийнятій у м. Болонья 18 вересня 1988 року, зокрема, зазначено, що в сучасному світі завдання університетів полягає у поширенні знань, які мають слугувати суспільству. Його культурне, соціальне й економічне майбутнє потребує значного внеску в подальший розвиток освіти. В університетах повинні навчати підтримувати гармонію навколишнього світу і самого життя. Викладання та дослідницька діяльність у них мають бути неподільними, щоб навчання відповідало постійно змінюваним потребам і запитам суспільства, науковим досягненням. Університет – це місце, де відбувається передавання знань, їхнє вдосконалення за допомогою досліджень та інновацій. Університет – це хранитель традицій європейського гуманізму. Тому вищі навчальні заклади постійно прагнуть до досягнення універсального знання, перетинають географічні та політичні кордони, затверджують нагальну потребу взаємного пізнання і взаємодії різних культур.

          Перші результати функціонування кредитно-модульної системи організації навчального процесу і рейтингової системи оцінювання знань та вмінь студентів у вищій школі дають можливість зробити декілька висновків:

• модульна організація навчального матеріалу і рейтингове оцінювання сприяють систематичному навчанню студентів, стимулюють їх до повсякденної праці, що в результаті підвищує рівень знань.

-   семестровий екзамен є більш констатуючим, а не стимулюючим

   фактором  

     для поліпшення знань, стає лише складовою підсумкової семестрової

     оцінки, що зміщує акценти на наполегливу працю студента протягом

     модулів, а не на два чи три дні перед екзаменом. Адже безперечно

     відомо, що знання, набуті за декілька днів до іспитів, зникають так

     само швидко за декілька днів після них;

• рейтингова система оцінювання показує студенту його повсякденний рівень знань, що дає йому можливість чіткіше регламентувати свій робочий час, спрямовувати більше зусиль на необхідну дисципліну чи розділ дисципліни;
• кредитно-модульна система організації навчального процесу та рейтингова система оцінювання вимагають чіткої організації і дисципліни з боку всіх учасників навчального процесу: студентів, викладачів, кафедр, факультетів та ректорату;
• у морально-психологічному аспекті дана система організації навчального процесу знімає психологічний тиск, зриви і стреси, які, безперечно, виникають у студентів у перед сесійний та сесійний періоди, тому що результат успішності стає більш прогнозованим завдяки поточному рейтингу.

         Загалом ми дійшли висновку, що перший досвід експерименту засвідчує, що використання кредитно-модульної системи організації навчання сприяє інтенсифікації навчального процесу, конкретизує і систематизує засвоєння навчального матеріалу; прогнозованість результатів успішності підвищує мотивацію, роль і значущість студента у власній навчальній діяльності. 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процессу / За редакцією В.Г. Кременя. – Київ–Тернопіль, 2004. – С.106.
2. Грубінко В.В. Індивідуальна та самостійна робота студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу. – Матеріали науково-практичного семінару “Кредитно-модульна система організації навчального процесу”. – Тернопіль: ТДПУ, 2004. – С.3.
3. Козак Т.  Кредитно-модульна система: перші результати впровадження // Рідна школа. – 2005. - №12. – С. 22.
4. Пащенко М. Кредитно-модульна система навчання як основа новаторства та експериментування у вищій школі // Рідна школа. – 2008. - №12. – С. 6.
5. Садиков М. Впровадження кредитно-модульної системи при вивчені фундаментальних дисциплін // Вища школа. – 2006. №4. – С. 35.
6. Сікорський П. Кредитно-модульна система у ВНЗ // Шляхи освіти. – 2004. - №3. – С. 29.
7. Сікорський П. Наступність модульно-рейтингової і кредитно-модульної технологій навчання // Вища школа. – 2005. - №5. – С. 59.
8. Шрамко Я. Досвід впровадження кредитно-модульної системи в навчальний процес педагогічного університету // Рідна мова. – 2011. - №7-8. – С. 8.