Формування правильноi вимови звукiв у дiтей дошкiльного вiку в умовах ДНЗ

Основною  формою організації логопедичної корекції є індивідуальні, групові та фронтальні заняття з логопедом, що будуються  з урахуванням основних напрямів роботи: формування правильної вимови звуків і звукоскладової структури, розвиток мовлення за певними лексичними темами на ґрунті опанованих звуків та опанування грамотою.

Корекція  мовлення — це педагогічний процес, спрямований на усунення чи послаблення  симптоматики мовленнєвих порушень шляхом коригувального навчання й виховання. Тому завжди буде доцільним звернення до фахівця з корекції мовлення — логопеда. Логопедична робота з усунення неправильної звуковимови при ФПМ, ФФНМ спирається на принципи логопедії, а саме: етіопатогенетичний (урахування етіології та механізмів мовленнєвого порушення); системності; комплексності; диференційованого підходу; поетапності; розвитку; онтогенетичний; урахування особистісних особливостей; діяльнісного підходу; використання обхідного шляху; формування природного мовленнєвого спілкування; урахування структури дефекту і здійснюється поетапно у певній послідовності. Це цілісний процес, що передбачає кілька послідовних взаємозумовлених і обов’язкових етапів: підготовчий етап, етап формування первинних вимовних умінь і навичок та етап формування комунікативних умінь і навичок [3]. Етапи такої роботи мають конкретну мету, зміст, відповідні методи і прийоми: підготовчий етап — розвиток фонетичних процесів і підготовка дихального, голосового й артикуляторного апаратів до постановки звуків, тобто формування мовнорухових і мовнослухових умінь і навичок; другий етап — формування первинних правильних вимовних умінь і навичок, а саме: постановка звука, його автоматизація та диференціація від подібних під час занять на спеціально підібраному матеріалі; третій етап — самостійне користування комунікативними вміннями і навичками правильного вживання звуків у різних ситуаціях мовлення. Тому, дотримання наступності між етапами в логопедичній роботі є обов’язковим. Постановка звука здійснюється на другому етапі логопедичної роботидосягається завдяки застосуванню основних способів, а саме: за наслідуванням (викликання), із механічною допомогою (постановка) і змішаним способом. Корекція вимови звуків при різних мовленнєвих вадах істотно розрізняються, проте завдання, зміст, методи і прийоми корекції недоліків вимови багато в чому збігаються. Як вважає Т. Ткаченко, при фізіологічних порушеннях вимови доцільний прийом — викликання звука, при патологічних — постановка. Перший можуть успішно використовувати батьки й вихователі. Останні два вимагають спеціальних знань і здійснюються логопедом, оскільки кожний звук характеризується тільки йому властивій комбінації артикуляційно-рухових та акустичних характерних ознак. Необхідність виділення етапу автоматизації пов’язана з тим, що дитина після засвоєння нормальної артикуляції ізольованого звука може продовжувати неправильно вимовляти його та неправильно вживати в усному мовленні. У зв’язку із цим доцільна активна участь вихователів у реалізації завдань програми навчання і виховання дітей дошкільного віку, зокрема з викликання звука та його автоматизації на великій кількості мовного матеріалу, а саме: промовляння складів, слів, насичених звуком на початку, усередині і в кінці, промовляння звука в реченнях, чистомовках, загадках, лічилках, скоромовках, віршах та коротких і поширених оповіданнях і казках. Етап автоматизації звука можна вважати закінченим, коли дитина оволоділа навичками правильної вимови звука в розмовному мовленні.

Основною  формою організації логопедичної корекції є індивідуальні, групові та фронтальні заняття з логопедом, що будуються  з урахуванням загальнодидактичних  і спеціальних принципів. Один із них це — принцип наочності, що передбачає забезпечення цілісного процесу логопедичної корекції достатньою кількістю як демонстраційного, так і літературного матеріалу. На виконання “Закону про мову” (1991 р.) чимало створено збірників літературних творів українською мовою для роботи з дітьми, методичні рекомендації та спеціально підібраний дидактичний матеріал для роботи з дітьми з порушеннями мовлення [6, 7, 8].

Порушення вимови звуків спостерігається також  у дітей із тяжкими порушеннями  мовлення (ринолалією, дизартрією, алалією, афазією), що складають континґент дітей логопедичної групи із ЗНМ. Проте логопедична робота з такими дітьми має інші напрями і зміст, а саме: формування словникового запасу, формування граматичної будови мовлення, розвиток зв’язного мовлення, а вимова звуків мовлення утворюється сама по собі або здійснюється на останньому етапі корекційної роботи. Комплектування логопедичних груп із ЗНМ може починатися з 3–4-х річних дітей із тяжкими вадами мовлення, перебування їх у дошкільному закладі безоплатне, термін перебування 2–3 роки, проте таке явище в системі дошкільної освіти з тих чи інших причин є не поширеним. Більшість дітей із ЗНМ знаходяться в групах для дітей ФФНМ, чим порушуються науково-методичні підходи корекційного процесу й гальмується розвиток особистості дитини в цілому.

Оскільки  діти з порушеннями мовлення мають  збережений в цілому інтелект й аналізаторну систему, то на думку фахівців, ці діти можуть знаходитися в інтеґрованих умовах і оволодівати програмою  масових груп, але вони повинні  охоплюватися спеціальними програмами для корекції мовлення дітей із ФПМ, ФФНМ, ЗНМ. На жаль, сьогодні в Україні існують такі програми тільки в авторському виконанні. Програмно-корекційний комплекс Л. Трофименко — Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей середнього дошкільного віку із ЗНМ (за ред. Є. Соботович, 2007) — охоплює не весь континґент дітей, які потребують логопедичної допомоги [8].

Висновки. Дитина до вступу до школи має загалом опанувати рідним мовленням, засвоїти літературні норми, оволодіти культурою усного мовлення і спілкування — останнім етапом формування первинних вимовних умінь і навичок дитини — це вік від 4-х до 5-ти років.

Аналіз  літературних джерел свідчить, що проблема формування правильного усного мовлення в дітей старшого дошкільного  віку із порушеннями вимови звуків в умовах ДНЗ залишається актуальною як для теорії і практики дошкільного виховання, так і для дошкільної логопедії в освітньому просторі України і потребує вирішення.

Саме  підвищення вимог до загального розвитку дошкільників, до мовленнєвого розвитку дошкільників і перехід до навчання в школі з 6-ти років зумовлюють необхідність розробки програм логопедичного впливу для різних груп дітей із ФПМ, ФФНМ, ЗНМ в умовах ДНЗ.

Стан  забезпечення цього процесу методичним і дидактичним матеріалом для  логопедів, вихователів та батьків  в умовах ДНЗ, зокрема з попередження й усунення порушень усного мовлення в дітей дошкільного віку, бажає бути кращим. Тому розробка Програм навчання і виховання мовлення дітей із ФПМ, ФФНМ, ЗНМ в умовах ДНЗ, як науково-методичного забезпечення корекційного процесу в межах здійснення й реалізації Програми розвитку, навчання і виховання дітей “Дитина в дошкільні роки” (2004), вважаємо доцільним.

ЛІТЕРАТУРА

1. Базовий компонент дошкільної освіти — К., 1998.
2. Богуш А.М. Мовленнєвий розвиток дітей: сутність та шляхи реалізації // Дошкільне виховання. — 1999. — N 6. — С. 3–5.
3. Логопедия / Под ред. Л.С. Волковой и С.Н. Шаховской. — М., 1998.
4. Нищева Н.В. Будем говорить правильно: Дидакт. материал. — Спб.: Детство-Пресс, 2002. — 112 с.
5. Седых Н.А. Воспитание правильной речи у детей: Практ. логопедия. — Донецк: Сталкер, 2003. — 288 с.
6. Федорович Л.О. Логопедичний альбом. Навч. посібн. — Кременчук: Християнська зоря, 2001. — 186 с.
7. Федорович Л.О. Формування правильної вимови у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку: Метод. рекомендації та дидакт. матеріал. — Кременчук: Християнська зоря, 2004. — 370 с.
8. Трофименко Л.І. Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей середнього дошкільного віку із ЗНМ: Програмно-корекційний комплекс / За ред. Є.Ф. Соботович. — К.: Актуальна освіта, 2007. — 120 с.
9. Ткаченко Т.А. Проблема коррекции фонетических нарушений у детей на современном этапе // Логопедия. — 2004. — N 1 (3). — С. 11–15.
10. Хватцев М.Е. Логопедия: работа с дошкольниками: Пособие для логопедов и родителей. — М.: Аквариум, СПб.: Дельта, 1996. — 384 с.