Цінності та «дерево цілей» публічного адміністрування

Вимоги до побудови «дерева  цілей» такі:

-повнота відображення процесу або явища;

-на кожному рівні сукупність підцілей має бути достатньою для опису цілі вищого рівня;

-несуперечливість цілей нижчого та верхнього рівнів;

-декомпозиція мети на підцілі на кожному рівні має виконуватися за одним методологічним підходом;

-усі цілі мають бути сформульовані в термінах робіт.

-«Дерево цілей» будується на основі координації цілей.

Вертикальна координація цілей дає змогу узгоджувати непов’язані між собою напрямки діяльності та формувати конкурентні переваги всього під-приємства.

Горизонтальна координація забезпечує більш ефективне використання виробничого потенціалу та його частин (наприклад, кваліфікованих кад-рів, що працюють у різних підрозділах, різних видів ресурсів, типізації «know-how» для їх використання в різних напрямках діяльності, виробни-чих потужностей для більшого їх завантаження з метою створення умов для скорочення витрат тощо).

Треба зазначити також, що при декомпозиції цілей недоцільно використо-вувати одночасно в тому самому «дереві  цілей» різні методи навіть тоді, коли характеристика цілей це дозволяє. Можна побудувати два «дерева  цілей» двома різними методами (якщо мета це дозволяє), а потім порівняти одержані результати.

Варто зазначити, що другий та нижчі  рівні «дерева цілей» мають містити  основні та альтернативні елементи досягнення цілей вищого рівня. Перший рівень цілей не містить альтернативні  варіанти, а являє собою узагальнені взаємопов’язані підсистеми.

Метод забезпечення необхідних умов при побудові «дерева цілей» можна  використати для декомпозиції мети будь-якого типу. Автором цього  підходу є В. Глушков, який застосував його вперше при побудові графів прогнозування роз-витку науково-технічного прогресу; потім було доведено, що метод спрацьовує і в більшому числі випадків.

Метод забезпечення необхідних умов передбачає, що сформульована ге-неральна мета пропонується експертам для  аналізу та побудови «дерева ці-лей». Незалежні експерти висувають вимоги щодо форми та умов, необхід-них для досягнення мети, пропонують перелік оцінок структури цілей, а також заходи для досягнення цілей.

Декомпозиція цілей методом, що розглядається, дає змогу довести  на ни-жчих рівнях (на 4-му або 7-му, залежно від складності мети та системи, від-носно якої вона сформульована) окремі цілі до виконавців — підрозділів або посадових осіб. Масштаби робіт для досягнення окремих цілей дають змогу визначити кількість і кваліфікацію виконавців, а взаємозв’язок між окремими гілками — встановити ефективну кооперацію між виконавцями.

Розрізняють нормативні та фактичні «дерева цілей» організації. Перше — має плановий характер, друге — характеризує поточний стан підприємства з точки зору діяльності, яку воно тепер виконує. Перехід від фактичного до нормативного «дерева цілей» є завданням, яке розв’язує стратегічне управ-ління.

Цілі визначають у кількісно-якісних  показниках внесок до загальних ре-зультатів, очікуваних від діяльності окремої виробничої чи управлінської ланки, окремого менеджера чи виконавця-робітника (залежно від змісту кон-кретної мети та діяльності, яка пов’язана з її досягненням).

Цілі мають бути встановлені  для кожного напрямку діяльності підприємс-тва, для кожного виробничого підрозділу, який бере участь у досягненні ре-зультатів.