Национализм и патриотизм

Патріоти́зм є любов’ю та/або відданістю до якоїсь країни. Слово прийшло з грецької πατρίς, що означає батьківщина. Одначе, патріотизм у різні часи мав різне значення, яке дуже залежало від контексту, географічного, та філософського.

Тлумачний словник  української мови визначає патріотизм як «любов до своєї Батьківщини, відданість своєму народові, готовність для нього на жертви і подвиги».

Оксфордський словник  засвідчує співвідношення цього  слова з поняттями націоналіст, вірнопідданий, ура-патріот, агресивний шовініст, шовініст. Тому вважаємо за потрібне розмежувати поняття, які є дотичними  до поняття «патріотизм».

Поняття «шовінізм» є антиподом досліджуваного нами явища, що визначається як крайній націоналізм, що проповідує національну і расову винятковість і що розпалює національну  ворожнечу і ненависть.

Патріотизм передбачає гордість за матеріальні і духовні досягнення свого народу, своєї Батьківщини, бажання збереження її характерних особливостей, її культурного надбання і співставлення себе з іншими членами свого народу, постійна готовність підкоряти свої особисті інтереси інтересам загалу, в якому живеш, та захищати інтереси своєї громади, народу в цілому.

Поняття «патріотизм» у суспільній свідомості часто пов’язується з поняттям «націоналізм», що визначається як специфічний стан свідомості етносу і соціально-психологічних орієнтацій людей, а також сполучені з  ними ідеологія, теорія і соціальна  практика

Проте націоналізм  різниться від патріотизму у  тому, що патріотизм – це почуття, а  націоналізм – ідеологія.

Патріот – це людина, яка готова підтримати чи захистити  свою країну.

Територіальний  патріотизм – почуття любові до місця проживання. Цей вид патріотизму, в свою чергу, поділяється на два  підвиди :

а) державний;

б) регіональний.

Якщо заглибитися  в корені формування патріотизму, то він починається з природної  несвідомої прихильності людини до рідної оселі і краю.

На основі цього  можна виділити ще один вид патріотизму:

Сімейний або  клановий – почуття патріотизму  до своєї сім’ї або роду.

Існує ще один вид  патріотизму – це націонал-патріотизм, що означає відстоювання інтересів  окремої нації та боротьбу за інтереси держави.

Також варто зазначити, що патріотизм найчастіше вступає в  конфлікт з такими почуттями як егоїзм та гуманізм.

Націоналі́зм — специфічний стан свідомості етносу і соціально-психологічних орієнтацій людей, а також сполучені з ними ідеологія, теорія і соціальна практика.

Націоналістичний  напрям

У цьому напрямі  можна виділити дві течії: 
радикально-національна (М. Міхновський, Д.Донцов); 
національно-державницька (С.Дністрянський, В.Старосольський, О. Бочковський)

Основні ідеї: 
етнічної чи політичної нації; 
принцип самовизначення українського народу в етнічних кордонах через національну державу.

Виділяють два рівні  націоналізму: загальнодержавний і  як програма політичних партій, еліт, лідерів. Перший реалізується за допомогою державної  політики, другий – становить щоденну  політичну практику політичного  життя нації. Один втілює в національній ідеї, доктрині, пріоритетах держави, другий становить комплекс національної психіки, формує архетип нації. Перший – раціональний, другий – насамперед ірраціональний, перший елітарний, другий феномен масової свідомості.

Головною в націоналізмі є ідея державності та незалежності, самостійності. Але держава —  не самоціль, а форма й засіб  організації повноцінного життя  народу. Народ, у свою чергу, — це не тільки корінний етнос, а й усі  етнічні меншини. І дійсний (а  не змішаний із шовінізмом, з його намаганнями  довести виключність та зверхність «своєї» зростаючої етнонації) націоналізм  обстоює право на, державність  усіх (як корінних, так і некорінних) етнічних угруповань народу. Коли мета перетворення певного народу на державну націю вже досягнута, націоналізм  тим самим остаточно виконує  свою історично-конструктивну роль і від нього має залишитися лише патріотизм.

Патріотизм –  це прекрасно. Але є величезна  різниця між патріотизмом та націоналізмом. Націоналізм – це патологічна  форма патріотизму. Без патріота немає держави та країни загалом. Патріот – це десидент, який готовий  взяти на себе всі ризики заради прогресу культурної ідеї. 
Патріотів в Україні набагато більше ніж націоналістів, бо патріот не означає націоналіст. Націоналіст – патріот. Патріот – не обов’язково означає націоналіст.

2 вопрос…ответ сталин