Одяг ділової людини

Залежно від кольору костюма  і взуття підбираються шкарпетки  – вони повинні служити ніби колірним переходом від штанів до взуття. В ідеалі шкарпетки повинні бути більш темними, ніж штани, але  світлішими за черевики. Добре поєднуються з будь-яким строгим костюмом темно-сині, темно-сірі, темно-зелені і чорні шкарпетки.

Ділове життя не вичерпується лише роботою в офісі, організації, діловими зустрічами. Воно включає  також офіційні прийоми.

На офіційні прийоми, які  розпочинаються до 20.00 чоловікам рекомендується одягати повсякденний діловий костюм.

На прийоми, що розпочинаються після 20.00, або прийоми, які стосуються національних свят, слід одягати костюм чорного або будь-якого темного  кольору.

На всі види прийомів бажано одягати білу (нетрикотажну) сорочку.

До офіційних раутів традиційно використовують фрак і смокінг.

Як правило у запрошеннях  завжди вказується, в якому одязі  треба прийти на прийом. Якщо у лівому нижньому кутку запрошення зазначено: “White tie” (“Біла краватка”) або “Evening dress” (“Вечірній одяг”) – це означає фрак; “Black tie” (“Чорна краватка”) – смокінг; “Undress” (“Простий костюм”) – діловий костюм.

 

2. Одяг ділової жінки

     В літературі  із ділового етикету акцентується  увага на тому, що діловий одяг  жінки, як і чоловіка, відрізняють  класичний крій та не дуже  яскраві кольори.

Одяг ділової жінки  не повинен відволікати співрозмовника від ділової розмови. Тому не рекомендуються міні-спідниці і глибокі вирізи, яскраві кольори.

     Плетені речі варто носити тільки в тому випадку, якщо вони є унікальною авторською роботою і виконані на дуже високому рівні. 

Зовнішній вигляд ділової  жінки підкреслює її взуття. Зазвичай стандартним взуттям є туфлі  чорного кольору. Окрім чорного, перевага також надається синьому, темно-коричневому, сірому кольорам. Дуже вишукано, коли взуття гармонує із кольором одягу або сумочки, паска. Не слід на роботу з’являтись у капцях або  босоніжках з відкритим верхом.

Невід’ємною частиною одягу  ділової жінки є сумочка. Однак  ділова жінка має справу з паперами, тому слід мати папку або портфель. Не допускається використання для паперів  одноразового пакета.

Господиня будинку повинна  мати скромнішу сукню, ніж її гості, з метою не підвищувати рівень сімейного торжества до рівня  офіційного прийому.

  Потрібно вдягатися відповідно до пори року та погоди. Дуже недоречною буде біла сукня при затягненому хмарами небі або оксамитова сукня посеред літа, або солом’яний капелюх при перших весняних променях. Світський етикет і статут вимагає – не виділятися. І ті, хто слідкує за цим, і в найпростіших костюмах можуть здаватися поважними. Акуратність у цих умовах вкрай необхідна. Не можна втішатися думкою “це все зійде”, “хто ж це побачить”. У сусідки гострі очі та ще гостріший язичок, і недоліки вашого туалету будуть відомі усім. Перед виходом потрібно переконатися, що усе на місці. Жінка, що впевнюється в цілісності своїх ґудзиків, цими рухами викликає іронічні посмішки інших. Якщо загубилася яка-небудь річ із жіночого туалета, потрібно не втрачати самоконтроль, а проігнорувати цю втрату. 

Незважаючи на те, що в  літературі з ділового етикету акцентується увага на необхідності дотримуватися  класичного стилю одягу ділової  жінки, реальне життя вказує на те, що стиль одягу ділової жінки дещо змінився. Сучасна ділова жінка дозволила собі порушувати вимоги ділового етикету щодо ділового одягу. Жінки почали одягати саме ті речі, які найбільше підкреслюють їх стиль, з одного боку не епатуючи інших людей, а з іншого – не стомлюючи своїм виглядом “синьої панчохи”. Ми можемо побачити як ділові жінки одягають облягаючі блузи, помірно яскраве вбрання, а також трикотаж, який вважається одягом для відпочинку. В повсякденному діловому гардеробі сучасної ділової жінки можуть бути не лише сині та чорні англійські костюми, але й різнокольорові спідниці, брюки, різноманітні жилети, у міру декольтовані блузи, плаття без рукавів.  

Головне при підборі одягу  ділової жінки – індивідуальність, уміння використовувати одяг за його призначенням: приховувати недоліки і підкреслювати достоїнства. Одягатися  слід відповідно до місця і часу, віку та специфіки роботи.

Особливу увагу жінки  приділяють одягу для офіційних  прийомів.

Збираючись на прийом, слід надати перевагу одягу з чіткими  лініями краю та неяскравих кольорів. На офіційному прийомі жінці можна  з’явитися у вовняній спідниці з  блузою, у сукні звичайної довжини  чи просто у костюмі. Фасон повинний бути строгий, рукава – довгі чи “труакар”, виріз – невеликий.  

Рукавички – шовкові, мереживні  чи лайкові – не потрібно знімати  до початку їжі, при будь-яких формах вітання.

На прийоми після 20.00 одягають вечірні сукні, які більш святкові й відкриті, з рукавами чи без, довільної  довжини (краще максі). 

До вечірнього плаття капелюшок  не надягають, а туфлі повинні  бути шкіряні чи замшеві, неяскраві (як і всі деталі вечірнього ансамблю).

Не можна з’являтися на урочистому заході без панчіх, навіть якщо спека.

Зовнішній вигляд ділової  людини доповнює зачіска. Вибір зачіски  ділового чоловіка залежить від індивідуальних смаків, однак волосся завжди повинно  бути охайним і чистим. Голову бажано мити кожного дня.

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

У наш час залишається  досить помітним зв'язок одягу й  соціальної ролі людини, зовнішній  вигляд якої повинен відповідати  тому щаблю, яку вона обіймає в  службовій ієрархії. Наприклад, гардероб у підлеглого не повинен бути дорожчим, ніж у його безпосереднього керівника, а в члена делегації більш  представницьким, ніж у її голови.

Формулу професійної зовнішності, іміджу можна визначити таким  чином: доглянута людина, яка поводить себе впевнено та гідно й одягнута відповідно до професійної ролі, яку  вона виконує, а також відповідно до часу, місця й характеру події.

Слід завжди пам'ятати, що одяг - свого роду візитна картка не лише певної особи, але й установи, яку вона представляє. У офіційно-ділових  відносинах дуже важливо відповідати  загальноприйнятому іміджу дипломата, політика, бізнесмена тощо. А цей  імідж припускає ретельне дотримання класичного стилю в одязі.

Одяг для офіційно-ділового спілкування повинен бути якісним  і відрізнятися розумною консервативністю (відсутністю яскравих кольорів, екстравагантного крою), що, однак, не означає повного  нехтування модою. Не варто поєднувати в гардеробі речі, які різко  відрізняються за ціною, і ця ціна виявляється в якості. Важливим правилом для людей представницьких професій є правило, яке рекомендує не з'являтись на роботу в одному й тому ж одязі  два дні підряд. Фахівці з дрес-етикету рекомендують діловій людині мати не менше п'яти костюмів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Залюбівська О.Б. «Етика ділових відносин» [Електронний ресурс «Електронні посібники ВНТУ»] Режим доступу: http://posibnyky.vntu.edu.ua
2. Галушко В. П. Діловий протокол та ведення переговорів / Галушко В. П. – Вінниця : НОВА КНИГА, 2002. – 223 с.
3. Гриценко Т.Б «Етика ділових спілкування» [Електронний ресурс «Підручники он-лайн»] Режим доступу: http://textbooks.net.ua