Европейский етикет

Вступ  

1 Загальне визначення

2 Основні правила застільного етикету

Література 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 Вступ 

До їжі  можна ставитися по-різному - хтось  жадібно шукає, а хтось і вміло  створює гастрономічні  радості, хтось скрупульозно підраховує необхідні  «по науці» окуляри або калорії, а кому абсолютно байдужі і вміст тарілки, і обриси власної фігури.Так чи інакше, способів взагалі обходитися без їжі поки що не знайдено. Їжа займає унікальне місце в нашому житті не тільки по біоенергетичним причин, але й тому, що ми вступаємо один з одним у найрізноманітніші відносини з приводу їжі.Усім важливим, значним подіям у житті людини - народженню,  свята, зустрічі, проводів, весілля, новосілля, похорону - супроводжує їжа.З іншого боку, навіть швидкоплинні зустрічі (до сусідки на хвилинку) та офіційні події, торжества (дипломатичний прийом або випускний бал), коли, здавалося б, без їжі можна обійтися, супроводжуються хоча б символічної трапезою. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Загальне визначення 

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           Етикет (від фр. Etiquette - етикетка, напис) -норми і правила, що відображають уявлення про належну поведінку людей у суспільстві. У сучасному вигляді і значенні слово "етикет" було вперше вжито при дворі короля Франції Людовика ХIV - гостям були роздані картки (етикетки) з викладом того, як вони повинні поводитися; хоча певні зібрання норм і правил поведінки існували вже з найдавніших часів 
Традиційно прийнято вважати, що країнами-родоначальниця етикету є Англія і Франція, але уклад життя в цих країнах в той час був такий, що в даних жорстоких і брутальних умовах людина не могла удосконалюватися в своїх духовних і моральних починаннях. Певні моральні правила і манери поведінки зародилися приблизно в XIV столітті в Італії, де вже в той час соціальна сутність і культура особистості почали виходити на одне з перших місць. У нас одним з перших зведень правил поведінки вважається "Домострой" (XVI ст.). 
 
 
 
 

Основні правила застільного етикету

Усі ми без зайвого нагадування знаємо, що етична поведінка за столом просто необхідна. Адже володіючи цими знаннями, ми почуваємо себе набагато комфортніше і впевненіше за будь-яким столом.

 Сидіти не надто далеко від краю столу, але й не близько, і головне – природно, не класти лікті на стіл. На стільці слід сидіти прямо, не згинатися над тарілкою.

Перед тим, як почати трапезу, потрібно «розібратися»  з серветкою. Серветку, що призначена для індивідуального користування, слід розвернути і постелити на коліна. Під час їжі нею не витирають  губи, для цих цілей краще скористатися паперовими, і лише завершуючи прийом їжі, можна торкнутися полотняною серветкою губ і витерти кінці пальців. Навіть якщо у вас розігрався апетит, не накидайтеся на їжу. Їжте неквапливо, так ви отримаєте більше задоволення від їжі. Звичайно, якщо страва подобається, доїдайте до кінця, але ні в якому разі не вичищайте дно тарілки шматочком хліба.

З загальної  миски страви беруть загальними приборами (для цього призначені спеціальні щипці, виделки, ложки) і перекладають собі на тарілку. Не забудьте покласти ці прибори на місце. І не заплутайтесь: спільними приборами в свою тарілку, але ніяк не індивідуальними приборами із загальної миски. Якщо страва стоїть на досить великій відстані від вас, не тягніться через увесь стіл, попросіть подати її вам офіціанта або сусіда.

Не соромтеся  брати руками хліб, печиво, тістечко, фрукти, цитрусові – саме так  і прийнято. Цукор-рафінад теж  відносять до цієї категорії, але  якщо поруч лежать спеціальні щипці  – скористайтеся ними.

Якщо  вже мова пішла про хліб, слід нагадати, що це дуже делікатний продукт, можна сказати, що існує навіть свій хлібний етикет. Наприклад, не прийнято відкушувати хліб від цілого шматка. Його їдять маленькими шматочками, які відламують над своєю тарілкою. Також цілий шматок хліба не прийнято намазувати маслом. Це краще зробити, поступово відламуючи шматочки і намазуючи маслом кожен з них. Якщо поруч з вами стоїть пиріжкова тарілка, яка спеціально призначена для хліба, то кладіть його саме в неї, перекладаючи хліб із загальної тарілки. У пиріжкову тарілку чистим ножем  кладуть і вершкове масло, яке потім намазують на шматочки хліба. Так само роблять з ікрою, тільки для ікри існує спеціальна лопаточка. Паштет можна брати або ножем, або виделкою. Бутерброди теж прийнято брати-руками. Рибу в гарячому вигляді їдять рибним ножем і виделкою. В крайньому випадку, якщо спеціальних приборів немає, можна скористатися двома столовими виделками. Тепер про супи. Їх їдять неквапливо й безшумно. Якщо суп дуже гарячий, не мішайте його ложкою, краще почекайте, коли він охолоне. Ложкою черпають від себе і підносять до рота лівим широким краєм. Якщо доїдаєте суп до кінця, злегка підніміть тарілку лівою рукою від себе. Галушки, локшину, картоплю в супі при необхідності роздрібнюють краєм ложки. Після закінчення їжі ложку алишають у тарілці.Бульйони подають у чашках з однією або двома ручками. З чашки з однією ручкою бульйон можна пити як чай, а з чашки з двома ручками слід їсти за допомогою ложки.

Рибні холодні страви їдять за допомогою  закусочних приборів. Втім, так їдять всі холодні закусочні страви. Якщо кісточки випадково потрапили в рот, слід обережно, і по можливості, непомітно, вийняти їх рукою і покласти на край тарілки. За допомогою столових приборів – ножа і виделки – їдять такі м’ясні натуральні порційні страви як свинні та баранячі відбивні, біфштекс, філе, лангети, печінку і т.п. При цьому ніж тримають в правій руці, виделку – в лівій. Котлети, зрази рубані, голубці, млинці та інші м’які страви, де використання ножа буде зайвим, їдять за допомогою виделки, яку тепер вже тримають у правій руці. Страви та закуски з натурального м’яса, сиру, ковбаси, шинки не розрізають відразу на дрібні частини. Від цього страва швидко остигає і втрачає свою привабливість. Краще відрізати шматочки поступово, природно користуючись при цьому ножем та виделкою.. Так само роблять з птицею і дичиною.

Хоча  існує виключення для курчат «табака». Їх  їдять руками, але при цьому на стіл подаються вазочки або піали з теплою водою для ополіскування пальців. Зазвичай у таку воду опускають шматочки лимону або пелюстки троянд. У цьому випадку обов’язково повинні бути подані чисті бавовняні серветки, або ж – паперові, які після закінчення прийому страви відразу забираються. Аналогічно їдять спаржу і раків. Взагалі для раків, лангустів, омарів існують спеціальні прибори, які складаються з коротенької вилки та лопатки. З тулуба раку їдять тільки м’ясо, яке знаходиться у лещатах. Потім його перевертають на спину, відокремлюють шийку і виделкою вибирають м’ясо. Осетрину, білугу, севрюгу відварну і гарячого копчення їдять тільки виделкою. Буває, що їжу потрібно тимчасово перервати. У таких випадках ніж і вилку кладуть на тарілку так, як їх тримали, ніж – ручкою управо, вилку – ручкою вліво. Такими випадками може бути тимчасове відлучення із-за столу. А зараз про десерт. Для десертних страв передбачені спеціальні прибори, за допомогою яких їдять бісквітні тістечка, пудинги, морозиво, креми і т.п. Коли подається десерт (чай, кава, кондитерські вироби), зі столу забирається зайвий посуд, пляшки, чарки, фужери. На стіл виставляються вази з варенням, цукерками, печивом, тарілки з тонко нарізаним лимоном, цукор. У випадку, коли подається торт або пиріг, для кожного гостя ставиться десертна тарілка, праворуч від неї кладеться десертний ніж чи ложка, а ліворуч – десертна вилка. Чай, каву ставлять праворуч від десертної тарілки, при цьому ручка чашки повернута вліво. Сливки подають гарячими в молочник або вершки у мисочці. Бісквітні тістечка їдять десертною виделкою, іноді чайною ложкою, тверді тістечка, які легко кришаться, їдять, тримаючи рукою. Фрукти і ягоди. Яблука і груші розрізають фруктовим ножем на тарілці уздовж на 4-8 частин, чистять і видаляють насіннєве гніздо. Ці шматки вже не ріжуть, а відкушують прямо від них. Персик чи абрикос беруть в ліву руку і надрізають їх по колу до кісточки, після чого розламують і видаляють кісточку ножем. Можна відрізати від половинок шматочки, але можна вживати і цілі половинки. Банани тримають в лівій руці і поступово  їх очищають. Ягоди (малину, полуницю) їдять тільки чайною ложкою. Кавуни й дині подають нарізаними шматочками зі шкіркою. Беручи шматок кавуна з загальної тарілки, його кладуть на індивідуальну тарілку шкіркою вниз і фруктовим ножем відрізають тонкі скибочки. Манго розрізають навпіл на тарілці, виймають кістку і їдять ложкою м’якоть. Ананас очищають від шкірки, розрізають упоперек на тонкі скибочки, кладуть на тарілку і їдять за допомогою ножа і виделки. Апельсини і мандарини їдять, надрізаючи шкірку і розділивши м’якоть на 5-6 частин, від яких потім відокремлюють по часточці. Фрукти з компоту їдять десертною ложкою, і з її ж допомогою складають кісточки у мисочку.

Курити за столом не слід, навіть за згодою присутніх. 
Якщо гостю треба піти раніше (про що він повинен попередити господарів), він повинен покинути застілля по можливості не відволікаючи інших від їжі і бесіди. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список використаної літератури

1. Білик Е.  Сучасна енциклопедія етикету: 1000 правил і корисних порад/ Елліна  Білик,; Пер. з рос. Олени Росінської,. - Донецьк: БАО, 2005. - 382 с.

2.  Андрієнко В.С. Історія етикету. – К., 1993.