Структура міжнародної торгівлі

       Міжнародна  торгівля посідає особливе місце  в складній системі світогосподарських зв'язків. Хоча в сучасних умовах головною формою міжнародних економічних відносин є не вивезення товарів, а зарубіжне інвестування, все ж міжнародна торгівля за своїми масштабами й функціями в загальному комплексі МЕВ зберігає винятково важливе значення. Вона опосередковує майже всі види міжнародного співробітництва, включаючи спільну виробничу діяльність різнонаціональних суб'єктів.

       В економічній літературі, а також  в періодичних виданнях не завжди можна зрозуміти сутність деяких категорій, що пов'язані з міжнародними торговельними відносинами. Перш за все, категорія "зовнішня торгівля ". Це може бути торгівля однієї країни з  іншою або з іншими країнами. Але  власне слово "торгівля" передбачає обмін товарами та послугами і  розрахунки за їх отримання.

       Тому  зовнішня торгівля — це торгівля будь-якої країни світу з іншими країнами товарами або послугами, що складається з  оплачуваного експорту та оплачуваного імпорту.

       Категорія "міжнародна торгівля" за змістом  ширша, ніж зовнішня торгівля, перш за все тому, що вона охоплює широке коло відносин між суб'єктами світогосподарських зв'язків, таких як інтернаціоналізація  виробництва, інтенсифікація міжнародного поділу праці тощо.

       Міжнародна  торгівля — специфічна форма обміну продуктами праці та послугами між  різними країнами світової спільноти, що пов'язаний загальною інтернаціоналізацією господарського життя, інтенсифікацією  міжнародного поділу праці в умовах науково-технічної революції.

       Міжнародна  торгівля є своєрідним проявом світового  товарного ринку. Якщо на національному  ринку рух товарів обумовлюється  більше економічними факторами і  державною політикою, то на світовому  ринку суттєвий вплив на міжнародну торгівлю має зовнішньоекономічна  політика окремих держав чи їх груп.

       Рух національних товарів між країнами дещо обмежений, а деякі національні  товари взагалі не надходять у  світовий товарообіг. На світовому  товарному ринку обертаються  тільки конкурентоспроможні товари, кращі з національних товарів.

       Будь-якій державі для успішного функціонування на всесвітньому ринку необхідно  мати свою зовнішньоекономічну інфраструктуру, яка може забезпечити просування товарів чи послуг від виробника до споживача в інші країни.

       У цій системі основною є матеріально-технічна база та спеціалізовані організації  для післяпродажного технічного обслуговування.  

       Країна, яка не має зовнішньоекономічної інфраструктури, змушена нести великі втрати для забезпечення доступу  до зовнішньоекономічної інфраструктури інших держав(для оплати транспортування, страхових та банківських послуг, послуг торгових домів).

       Стан  зовнішньої торгівлі характеризується рядом показників:

1. величина загального експорту(імпорту) країни;
2. торговельне сальдо країни ;
3. величина експорту(імпорту) даного виду продукції;
4. торговельне сальдо країни з даного виду продукції.

 
 

       2 Структура міжнародної торгівлі. 

       Світова торгівля розподіляється і змінюється нерівномірно як територіальне, так  і за видами продукції, товарними  формами та видами торговельних відносин. Сучасні тенденції в структурі  та динаміці світової торгівлі зумовлені  динамікою розвитку суспільного  поділу праці у світогосподарській сфері. Знання структури світової торгівлі та її динаміки необхідні для успішного  ведення міжнародного бізнесу.

       Територіальний  аспект структури та динаміки міжнародної  торгівлі

       Географічна структура світової торгівлі відображає як загальний стан світової економіки, так і її структуру, що ґрунтується  на класифікації країн, котра використовується в дослідженнях і розрахунках  установ та організацій 00Н. За цією класифікацією країни поділяються  на три основні групи (з підгрупами);

       • промислове розвинуті країни (ПРК) з  ринковою економікою та високим рівнем доходів населення;

       • країни з перехідною економікою (колишні  країни з централізовано плановою економікою);

       • країни, що розвиваються, включаючи  нові індустріальні країни (НІК).

       Структуру міжнародної торгівлі розглядають  у двох ракурсах: як торгівлю окремими групами товарів і як систему  методів організації реалізації товарів на світовому ринку.

       Товарна структура міжнародної торгівлі – це частка тих чи інших товарів  у світовому товарообігу. Сюда відносять  основні групи товарів:

       Продовольство(включаючи  напої та тютюн), сировина, мінеральне пальне, продукція переробної промисловості(машини,устаткування, хімічні товари, метали, текстиль).

       Товари  на світовому ринку мають штрихові коди – це належність товару до певної товарної групи, кодування його властивостей та якості за допомогою штрихових  позначок. Код України 482. Україна  вступила до Міжнародної асоціації  товарної нумерації в Європі (ЕАN) в 1995. У 1996 році вийшла Постанова КМУ  “Про введення штрихового кодування  товарів”, а з 1997 року введено обов”язкове  кодування національних товарів. 

       Структура міжнародної торгівлі за формами  міжнародної торгівлі: 

     1. Традиційна торгівля – це торгівля між суб”єктами за традиційними правилами: гроші – товар.

     2. Торгівля продукцією у рамках кооперації – це спосіб реалізації продукції між суб”єктами міжнародної виробничої кооперації, яка здійснюється, як правило, за трансфертними цінами у пільговому режимі.

     3. Зустрічна торгівля – це сукупністьміжнародних торговельних угод, при укладанні яких закупівля продукції супроводжується зворотнім постачанням товарів, з метою досягнення балансу експортно-імпортних операцій:

     а) бартер – це оцінені і збалансовані товарообмінні операції за єдиним договором-контрактом без грошового еквівалента.

     б) зустрічна закупівля.

     в) компенсаційні угоди – це довгострокові  угоди(10-20 років), при яких покупець оплачує вартість товарів постачанням  інших товарів або наданням послуг, а при необхідності різницю доплачує грошима.

     г) кліринг – це система безготівкових  розрахунків за товари, цінні папери та послуги, яка базується на зарахуванні  взаємних вимог і зобов”язань.

     д) угода “світч” – передача зобов”язань, угоди з багаторазовим перепродажем товарів.

     е) угода “оффсет” – це поєднання  обміну товарів та послуг з вкладанням капіталу, який використовується головним чином для підтримки реалізації товарів на світовому ринку: для  реклами, для поеращення упаковки.

     4. Біржова торгівля – це оптова торгівля масовими товарами, що мають стійкі та чіткі якісні параметри, при посередництві бірж. Коньюнктура біржової торгівлі та ситуація на фондовій біржі є одним з найважливіших і достатньо достовірних показників динаміки світових товарних та валютних ринків.

       Товарні біржі бувають:

Спеціалізовані:

     Лондон, Нью-Йорк – кольорові метали.

     Чікаго, Лондон, Вініпег, Мілан – зерно.

     Нью-Йорк, Чікаго, Ліверпуль, Бомбей – бавовна.

     Нью-Йорк, Лондон, Гамбург, Париж – кофе, какао.

Універсальні:

          Чікаго – зерно, соя, бройлери, срібло, золото.

     Лондон  – кофе, какао, цукор, каучук.

5. Міжнародний аукціон – це спосіб міжнардного продажу окремих партій товару або окремих предметів, що по черзі виставляються для огляду, і які переходять у власність покупця, що запропонував найвищу ціну.

 

       Види  аукціонної торгівлі:

       а) публічний “гласний” аукціон;

       б) негласний аукціон;

       в) голландський аукціон.

       Аукціони  бувають: спеціалізовані, універсальні, примусові(реалізується майно різного  роду боржників, або конфіскованого майна).

       Найвідоміші у світі міжнародні аукціони знаходяться  в Лондоні, Нью-Йорку, Калькутті, Монреалі, Амстердамі, Колоьбо, Санкт-Петербурзі(хутро), Москві(коні).

       Міжнародні  торги(тендери) – це змагальна форма  закупівлі, при якій покупець оголошує конкурс для продавців з різних країн на товір чи послугу, які  би відповідали певним техніко-економічним  даним. Існують відкриті, закриті  та одиничні тендери. Найбільше тендери  розповсюджені на світовому ринку  машин і устаткування.

       Міжнародний ярмарок – це великий, періодично діючий і відкритий ринок, що проводиться  у визначеному місці і пору року(час), і в установлений термін. Метою ярмарку є: укладання угод, демонстрація зразків товарів, обмін  науково-технічною інформацією, ділові переговори.

       Міжнародна виставка – це демонстрація досягнень в області науки та техніки однієї або декількох країн на території іншої країни з метою зацікавити суб”єктів МЕВ для підписання протоколів про наміри торгувати, обміном науково-технічною інформацією, проведенням ділових зустрічей.

6. Консигнаційна торгівля – це продаж товарів за кордон, коли власник товару передає їх продавцю для продажу з його складу.

       Види  міжнародної торгівлі:

       а) торгівля сировиною.

       б) торгівля напівфабрикатами.

       в) торгівля готовою продукцією: широкого вжитку(машини, обладнання). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Висновок

       На  сучасному етапі розвитку людства  і міжнародної спільноти міжнародна торгівля існує як найбільш розвинута  форма міжнародних економічних  відносин. Необхідність її зумовлена:

       1. Створенням світового ринку як  історичної передумови капіталістичного  способу виробництва.

       2. Нерівномірністю розвитку окремих  галузей в різних країнах. Швидкий  розвиток цих галузей створює  надлишок продукції на внутрішньому  ринку.

       3. Тенденціями до більш поширеного  розвитку виробництва, при цьому  можливості внутрішнього ринку  обмежуються платіжною спроможністю  населення.

       Під впливом науково-технічної революції  торговельні зв'язки між країнами ускладнюються і збагачуються, все  більше перетворюються в комплексну систему світогосподарських зв'язків, в якій торгівля продовжує займати  провідні позиції.

       Існуючий  міжнародний поділ праці буде постійно поглиблюватися, і на його підвалинах випереджаючими темпами  будуть зростати і удосконалюватись види міжнародної торгівлі.

       До  основних видів міжнародної торгівлі слід віднести:

       • торгівлю товарами і послугами;

       • біржову торгівлю;

       • торгові ярмарки;

       • аукціони;

       • зустрічну торгівлю;

       • торгівлю на компенсаційних угодах тощо.

       Міжнародна  торгівля послугами є комплексом різнорідних видів економічної  діяльності. Історично економісти намагалися з'ясувати сутність послуг та їхню роль, виходячи з різних аспектів. Часто  послуга визначалась як щось невідчутне, невидиме, те, що не є предметом торгівлі, або категорія, котру неможливо  пояснити і котра охоплює майже  все.