Організація діяльності міжнародних бірж, аукціонів та торгів

Зміст 

Вступ               3 

Розділ  1. Теоретичні основи міжнародних бірж, аукціонів та торгів           5

1.1  Особливості діяльності міжнародних бірж та їх основні ознаки  5

1.2. Суть, види та способи ведення міжнародних аукціонів    8

1.3. Сутність та етапи проведення міжнародних торгів           11 

РОЗДІЛ 2.Оцінка і аналіз міжнародних товарних ринків: біржі,

аукціони  та торги              14

2.1. Оцінка організації міжнародних бірж, аукціонів та торгів          14

2.2  Комплексний аналіз діяльності на міжнародних біржах,

аукціонах та торгах              18

2.3. Український  досвід організацій міжнародних бірж, аукціонів

та торгів              22 

РОЗДІЛ 3. Проблеми та напрямки вдосконалення українського ринку міжнародних бірж, аукціонів, торгів                      27 
 

Висновки                29

Список  використаної літератури               31 

Додатки            

 

Вступ

       В умовах інтенсифікації процесів глобалізації, швидкої індустріалізації перспективи  міжнародної біржової, аукціонної та тендерної діяльності видаються вельми сприятливими.

       В останні десятиліття в світі  накопичений великий досвід проведення міжнародних бірж, аукціонів та торгів і це свідчить про переваги даного механізму. Разом з тим, далеко не всі питання організації міжнародних бірж, аукціонів та торгів знайшли оптимальне рішення з точки зору інтересів країн-учасниць світового співтовариства, компаній та державних організацій, залучених в цю діяльність

       Актуальність  теми дослідження. Значення міжнародних  бірж, аукціонів та торгів визначається тим, що вони є важливим інструментом у сучасному механізмі ринкового господарства: сприяють розвитку зовнішньої торгівлі, яка, у свою чергу, служить засобом забезпечення більш високих темпів зростання національної економіки.

       Міжнародні  товарні біржі сприяють забезпеченню безперервності процесу розширеного відтворення й прискоренню кругообігу суспільного продукту. Скорочення часу обігу товарів підвищує ефективність використання основних фондів, трудових ресурсів, зменшується потреба в оборотних коштах, банківському кредиті й тим самим дозволяє збільшити ресурси, що направляються в інші галузі господарства.

       Необхідно підкреслити, що використання торгів дозволяє ефективно здійснювати операції купівлі-продажу як покупцю, так і продавцеві великої групи переважно капітало- та наукомістких товарів і послуг, у тому числі реалізованих часто в комплексі.

       Тема  роботи є досить актуальною, як з  наукової, навчальної так із практичної точки зору. Її дослідження дозволяє набути ґрунтовних знань в галузі економічної теорії, міжнародної економіки, менеджменту зовнішньо-економічних відносин, ознайомитися з тим, як відбувається розвиток економічного співробітництва в світовому господарстві та виявити проблеми на шляху виходу України на міжнародні ринки.

       Мета  роботи – здійснити комплексний аналіз щодо форм міжнародної торгівлі, зрозуміти ознаки міжнародних бірж, види та способи ведення аукціонів та торгів, а також виявити сучасний стан організації міжнародних товарних ринків.

       Для досягнення цієї мети першочергове значення має чітке визначення й реалізація таких завдань:

• з’ясувати теоретичні аспекти міжнародних бірж, аукціонів та торгів;
• дати загальну оцінку організації міжнародних бірж, аукціонів та торгів;
• проаналізувати діяльність товарних бірж, аукціонів та торгів України;
• розібратися із проблемами українського ринку міжнародних бірж, аукціонів та торгів;
• визначити основні напрямки вдосконалення міжнародних товарних ринків.

       Об’єкт  дослідження – міжнародні біржі, аукціони та торги.

       При дослідженні даної проблеми було використано такі загальнонаукові та специфічні методи: метод наукової абстракції, економіко-статистичні методи, метод порівняння, аналізу і синтезу та ін.

       Результати  дослідження. Досліджуючи дану тему можна дійти до наступних результатів:

• міжнародні торгові аукціони та біржі мають тенденції до зниження обсягів через сировинну спрямованість;
• торги відіграють істотну роль у державному регулюванні зовнішньоекономічних зв'язків;
• діяльність товарних бірж, аукціонів та торгів в Україні хоча і стикається з певними проблемами та все ж тяжіє до зростання.

       Робота  містить вступ, 3 розділи, висновки, список використаної літератури та додатки.

 

        Розділ 1. Теоретичні основи міжнародних бірж, аукціонів та торгів

       

    1.1  Особливості діяльності міжнародних бірж та їх основні ознаки 

       Розповсюдженим засобом торгівлі для ряду сировинних товарів є міжнародні товарні біржи, які являють собою постійно діючий оптовий ринок декількох країн, де укладаються угоди купівлі-продажу широкого асортименту сировинних і продовольчих товарів, що відповідають уніфікованій системі стандартних вимог до товарів [16; 123-125].

       Особливість діяльності міжнародних товарних бірж, які водночас є національними і обслуговують окремі світові товарні ринки, полягає в обов’язковому дотриманні законодавчо-правового, податкового, валютного режимів, що діють у країнах їх розміщення.

       Слід  зазначити, що основоположним при наданні  товарній біржі статусу міжнародної  є не рівень обсягів біржового  обороту, а виключно заходи державного регулювання тим чи іншим товарним ринком у країні, де знаходиться біржа. Так, великі за біржовими оборотами зернові біржі США не мають статусу міжнародних, оскільки уряд в умовах перевиробництва зерна регулював цей ринок.

       Характерним є і те, що країни, де функціонують міжнародні за статусом товарні біржі, можуть суттєво впливати на умови та процеси, які відбуваються на світових сировинних ринках.

       За  своїм статутом товарні біржі  є, як правило, громадськими організаціями  – об'єднаннями торговців і біржових посередників, які спільно несуть витрати з організації торгів, встановлюють правила торгівлі, визначають санкції за їх порушення, користуються певними привілеями.

    Від інших видів ринку товарні  біржі відрізняють певні особливості:

• наявність чітко визначеного предмета торгівлі, який фіксується в її правилах, що сприяє концентрації біржової торгівлі, стандартизації контрактів і створює умови для високоефективної організації торговельних операцій;
• проведення торгів на постійній і регулярній основі, причому час торгів є чітко обмеженим на рівні 4 – 6 годин на добу, що сприяє максимальній концентрації попиту і пропозиції на визначені товари у просторі і часі;
• наявність розвинутої виробничої інфраструктури (складської і транспортної мереж);
• відсутність права укладати угоди купівлі-продажу від своєї особи (біржа виступає лише посередником);
• специфічність суб'єктів торгівлі – ними на біржі є не кінцеві споживачі та виробники товарів, а їх представники – брокери і дилери, які є членами біржі;
• можливість укладання угоди не тільки для купівлі-продажу товарів, а й з метою страхування від майбутньої зміни цін на ринку;
• відсутність впливу прямих дій держави на процес торгів;
• гласність як можливість отримання всіма бажаючими інформації про кількість та ціни укладених угод [16; 127-129].

       На  світовому товарному ринку міжнародні товарні біржі виконують наступні функції[16; 130]:

• обслуговують конкретний діючий світовий товарний ринок;
• залучають до біржових операцій контрагентів з різних країн світу;
• забезпечують вільний переказ прибутків, які одержують контрагенти по біржових операціях;
• здійснюють так звані арбітражні операції, тобто спекулятивні угоди для одержання прибутку від різниці котирувальних цін на біржах різних країн.

       Залежно від асортименту товарів, що продаються на міжнародних товарних біржах, вони класифікуються як: універсальні або загального типу, де укладаються угоди широкого асортименту біржових товарів; спеціалізовані біржі, де укладаються угоди по окремих видах товарів, тобто мають потоварну спеціалізацію і тому класифікуються як біржі широкого профілю та вузькоспеціалізовані.

       Розвиток  біржової торгівлі протягом тривалого  періоду призвів до появи великого різноманіття видів товарних бірж. З метою упорядкування цих  видів проводиться класифікація товарних бірж за окремими найбільш істотними  ознаками [16; 132-137]:

1. За регіоном дії:

• національні, які обслуговують операції купівлі-продажу товарів у межах окремої країни та її регіонів;

• міжрегіональні, діапазон дії яких охоплює територію двох чи більше територіально пов'язаних країн (прикладом таких бірж можуть бути Сінгапурська, Сіднейська, Паризька);
• міжнародні, на яких біржові операції здійснюються представниками різних країн.

2. За характером асортименту товарів, що реалізуються:

• вузькоспеціалізовані, де предметом біржових торгів є один вид товару (до них можна віднести Канзаську міську біржу, що торгує пшеницею, Лондонську міжнародну нафтову біржу, Гамбурзьку кавову біржу);
• спеціалізовані, де предметом біржових операцій є зазвичай однотипні групи товарів (до таких бірж належать, наприклад, Нью-Йоркська біржа кави, цукру та какао, Лондонська біржа металів та інші);
• універсальні, на яких операції купівлі-продажу здійснюють ся за великим асортиментом різноманітних товарів (прикладами таких бірж є Чиказька товарна біржа, Центральноамериканська товарна біржа (США), Лондонська ф'ючерсна й опціонна біржа, Токійська товарна біржа та інші, які торгують сільськогосподарськими товарами, нафтою і нафто-продуктами, дорогоцінними металами тощо).

3. За ступенем відкритості:

• відкриті, на яких, окрім її членів, у біржових операціях можуть брати участь також й відвідувачі торгів (разові й постійні);
• закриті, на яких право брати участь у біржових торгах та укладати угоди мають тільки члени даної товарної біржі.

4. За характером здійснюваних біржових угод (Додаток А):

• реального товару, де предметом купівлі-продажу є реальний товар, який вироблено або буде вироблено в майбутньому періоді;
• ф’ючерсні, на яких торгівля здійснюється не реальними товарами, а контрактами на них;
• опціонні, де предметом торгів є тільки права на закупівлю або продаж реальних товарів чи контрактів на них у майбутньому періоді;
• комплексні, на яких здійснюються угоди на реальний товар, ф'ючерсні та опціонні контракти.

5. За організаційно-правовими формами діяльності:

• акціонерного товариства відкритого типу (такі біржі мають статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, які можуть розповсюджуватися шляхом відкритої передплати і шляхом купівлі-продажу на фондовому ринку);
• акціонерні товариства закритого типу (акції таких бірж розповсюджуються тільки між засновниками і не можуть бути об'єктом передплати і вільного продажу-купівлі на фондовій біржі);
• товариства з колективною відповідальністю – біржі, статутний фонд яких утворюється об'єднанням капіталів засновників;
• решта організаційно-правових форм, що визначаються відповідними законодавствами країн місця розташування бірж [16; 132-137].

       Отже, можна зробити висновки, що наведена класифікація дозволяє цілеспрямовано формувати систему товарних бірж, проводити поглиблений аналіз їх діяльності з урахуванням характерних ознак та визначати тенденції їх розвитку. 

1.2. Суть, види та способи ведення міжнародних аукціонів 

       Ще  одним засобом міжнародної торгівлі є аукціони, що спеціалізуються на збуті реальних товарів з суворо індивідуальними властивостями.

       Міжнародний товарний аукціон – це спеціально організовані, періодично діючі в  певних місцях ринки, на яких шляхом публічних  торгів в завчасно обумовлені терміни  та в спеціально визначеному місці  проводиться продаж раніше оглянутих  товарів, які переходять у власність покупця, який запропонував найвищу ціну [15; 67].