Наслідки нелегальної міграції для України та світу

-                   недостатнє фінансування заходів  щодо протидії та боротьби  з нелегальною міграцією, яке  суттєво знижує їх ефективність  та формує передумови для неконтрольованості міграційних процесів (за даними Департаменту міграційної служби Держкому у справах національностей і релігій витрати на депортацію громадянина Південно-Східної Азії для України становлять понад $1 тис.);

-                   відсутність електронної системи  ідентифікації іноземців та єдиного  реєстру іноземних громадян, які  в’їжджають в Україну чи перебувають  на її території (на сьогодні  міжвідомча система ідентифікації  іноземців „Аркан” знаходиться на стадії формування, ідея створення єдиного реєстру – на стадії обговорення);

-                   активне використання злочинними  угрупуваннями місцевого населення  для переміщення, переховування,  супроводження нелегалів, прибутковість  даного бізнесу (за даними МВС  України, за переправляння через  кордон України маршрутом СНД-Європа за одного нелегального мігранта організатори контрабанди людей виплачують провідникам біля $5 тис., прибуток же організаторів транспортування нелегалу коливається від $10 до 15 тис.);

-                   значний сектор тіньової економіки  (можливість тривалий час нелегально  працювати на ринках, приміром  на ринку „7 км” в Одеській  області, у будівництві тощо)

-                   поширення корупції та зловживань  у сфері контролю та запобігання  нелегальній міграції, корупційні  дії посадовців щодо приховування  нелегальних мігрантів, їх легалізації,  безпосереднє прикриття злочинних  угрупувань, які займаються контрабандою людей.

Проблеми, які не сприяють легалізації імміграції в Україну та забезпечення державного контролю над міграційними процесами, а також створюють умови для тінізації та криміналізації в середовищі нелегалів, розвитку корупції у цій сфері:

-                   відсутність можливості для легалізації  іноземців, що нелегально перебувають  в Україні, що робить їх непідконтрольними  державі та фактично змушує  їх вдаватися до протиправних  дій та співпрацювати зі злочинними  угрупуваннями для підробки документів  тощо;

-                   обмеженість підстав для отримання  статусу біженця, – лише 4 % від  загальної кількості звернень  отримують статус біженця;

-                   нерозвиненість державних механізмів  сприяння інтеграції біженців  та іноземців-іммігрантів в українське  суспільство;

-                   відсутність реального контролю  за діяльністю приватних фірм, державних та недержавних установ,  які надають запрошення іноземним  громадянам для в’їзду в Україну;

-                   низький рівень співпраці з  національними общинами, новоутвореними  діаспорами країн потенційних  нелегальних іммігрантів;

-                   нерозробленість процедури імміграційної амністії.

В Україні  сформувалося декілька регіонів, в  яких традиційно локалізуються нелегальні та легальні іммігранти, передусім, –  це Київська, Харківська, Одеська області  та м. Київ. Географічне розташування південних областей України, передусім  Одеської області, поліетнічність складу населення, наявність портів, транзитність положення, високий рівень тінізації господарської діяльності, а також низка інших обставин зумовлюють специфіку міграційної ситуації в даному регіоні.

Аналіз  міграційних процесів у зовнішній  міграції свідчить, що Одеська область  протягом останніх років має найбільше  в Україні позитивне сальдо зовнішньої міграції та характеризується найбільшою міграційною привабливістю для  іноземних іммігрантів. Так, у 2007 р. міграційний приріст населення області у зовнішній міграції становив 10981 осіб (або 65 % від загального міграційного приросту в Україні).

Достовірно  сказати скільки в регіоні  нелегально перебуває іноземців (враховуючи громадян країн СНД) не може жодна  служба. Офіційна статистика посилається  лише на ті дані, які надаються регіональними  управліннями МВС щодо кількості  затриманих нелегалів у ході вибіркових та періодичних спец операцій.

У той  же час кількість іноземців-нелегалів, які перебувають на території  регіону значно більша ніж офіційна статистика. Так, кількість іноземців-нелегалів, які перебувають в Одеській області  за експертними оцінками  становить  більш ніж 100-150 тис. осіб. Серед цієї кількості найбільша частка нелегально працюючих у будівництві, торгівлі, сільському, рекреаційному господарстві громадян Молдови, Грузії, Вірменії, Азербайджану, Узбекистану, Киргизстану, Росії, Китаю.

Оцінка  кількості іноземців, які нелегально перебувають на території України  ускладнюється відомчою розрізненістю  та відсутністю єдиної системи обліку, ідентифікаційного реєстру іноземних  громадян, які в’їжджають та виїжджають з України, перебувають на її території, недостатніми можливостями для проведення оперативних дій з виявлення  нелегалів.

Узагальнення  наслідків зростання масштабів  нелегальної міграції дає підстави виділити основні групи небезпек та ризиків, які загрожують національній безпеці Україні:

1.               Негативні економічні наслідки, які можуть бути визначені  як:

–          прямі витрати додаткових бюджетних  коштів на утримання, обслуговування, ідентифікацію, депортацію нелегальних  мігрантів, у тому числі й повернутих з країн ЄС;

–         витрати, пов’язані з функціонуванням  центрів тимчасового перебування  нелегалів та біженців та витрати, які  виникатимуть у зв’язку з необхідністю реформування органів державного управління та розширення структур, які займатимуться  управлінням міграційними процесами;

–         втрати, які зумовлені нелегальним  характером перебуванням іноземців  в Україні та зайнятістю їх у тіньовому  секторі економіки;

–         споживання нелегалами суспільних благ, товарів та послуг, створених в  Україні.

2.               Негативні соціально-демографічні  наслідки:

–         ускладнення етнічного та конфесійного складу населення;

–         проблеми інтеграції біженців та іноземних  іммігрантів в українське суспільство, існування проблеми етнокультурної асиміляції окремих національних груп;

–         ріст етнічної злочинності та соціального  напруження в регіонах зосередження значної кількості іноземців-іммігрантів  та нелегалів;

–         поширення нетипових інфекційних  захворювань.

3. Політико-адміністративні  наслідки:

–                  проблеми для організації державного управління, які створюються впливовими злочинними групами торгівців людьми та контрабандистів, масовим перебуванням у країні значної кількості негромадян країни;

–                  вірогідність переховування серед  цих нелегалів небажаних осіб, терористичних груп, які загрожують національній/міжнародній безпеці;

–                  формування негативного міжнародного іміджу України як держави, нездатної  ефективно протидіяти нелегальній  міграції та торгівлі людьми.

Позитивні наслідки: легалізація частини нелегалів  дасть змогу, з одного боку, повернути  їх у правове поле, з іншого, в  умовах демографічної кризи вирішити частково проблему забезпечення робочою  силою.