Цілі розвитку тисячоліття ООН

2

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Кафедра міжнародної економіки

Есе

з дисципліни «Міжнародна економіка»

на тему:

«Цілі розвитку тисячоліття ООН»

Виконала:

студенти 3 курсу

спец. 6507

вечірньої форми навчання

Вакульчук М.

Перевірила:

Цимбал Л.І.

Київ 2011

"Цілі розвитку тисячоліття: ООН".

              Декларація Тисячоліття Організації Об’єднаних Націй, прийнята у 2000 році на сесії Генеральної Асамблеї ООН і затверджена 189 державами світу, започаткувала процес досягнення світовою спільнотою визначених до 2015 року результатів у тих сферах, де нерівномірність глобального людського розвитку виявилася найгострішою. Серед них – боротьба з голодом і злиденністю, забезпечення доступу до освіти, досягнення гендерної рівності, зниження рівня материнської та дитячої смертності, скорочення розповсюдження ВІЛ/СНІДу та інших захворювань, досягнення екологічної сталості, а також гармонізація зовнішньої допомоги для країн, що розвиваються.

              Сформована на глобальному рівні система Цілей Розвитку Тисячоліття (далі – ЦРТ) містить 8 цілей, 21 завдання розвитку та 60 індикаторів для кількісної оцінки прогресу. Цілі Розвитку Тисячоліття є орієнтирами розвитку на довгострокову перспективу, узагальнені і кількісно вимірювані. Для того щоб відслідковувати прогрес у виконанні зобов'язань, затверджених Декларацією Тисячоліття ООН, міжнародні і національні експерти у сфері статистики обрали відповідні показники для його оцінки протягом періоду з 1990 по 2015 рік. У 2007 році структура моніторингу ЦРТ була переглянута та в неї було внесено нові завдання, погоджені сторонами на Всесвітньому саміті 2005 року і рекомендовані у 2006 році Генеральним секретарем ООН.

              Доповідь ООН про стан досягнення ЦРТ публікується щорічно і містить аналіз актуальних статистичних даних для всіх регіонів світу і дозволяє зрозуміти, наскільки успішно людство просувається на шляху досягнення ЦРТ. Національні моніторингові доповіді дозволяють оцінити досягнення і побачити картину в конкретному регіоні.

              Протягом 2009 – 2010 роках для України було здійснено роботу з оновлення системи завдань та індикаторів національних ЦРТ з огляду на специфіку національного розвитку у посткризовий період та виклики сучасного глобального розвитку.

              Оновлену матрицю завдань та індикаторів (15 завдань, 33 індикатори) розроблено шляхом прозорого та відкритого процесу стратегічного планування та прогнозування тенденцій розвитку до 2015 року. Вона визначає наступні Цілі, приведені у відповідність до глобальної матриці цілей:

Ціль 1. Подолання бідності.

Завдання 1.А: Ліквідувати до 2015 року бідність за критерієм 5 дол. США на добу за ПКС.

1.1. Частка населення, чиє добове споживання є нижчим 5 дол. США за ПКС, %

Завдання 1.В: Скоротити питому вагу бідного населення (за національним критерієм бідності4) до 25% за рахунок зменшення чисельності бідних серед дітей та працюючих.

1.2. Частка бідного населення за національним критерієм, %

1.3. Частка бідних серед дітей, %

1.4. Частка бідних серед працюючих осіб, %

Завдання 1.С: Зменшити в десять разів до 2015 року питому вагу населення, чиє споживання є нижчим рівня фактичного прожиткового мінімуму.

1.5. Частка населення, чиє споживання є нижчим рівня фактичного прожиткового мінімуму, %

              Впродовж останніх років вдалося досягти певних позитивних зрушень у процесі подолання бідності (таблиця 1).

         Таблиця 1

Стан досягнення та очікувані результати реалізації ЦІЛІ 1 Подолання бідності

1 – 4,3 дол. США на добу, з 2005 року Світовим банком були змінені підходи до розрахунку паритету купівельної спроможності курсу долара США до гривні (4,3. дол. США до 5 дол. США).

2 – оціночні дані за підсумками 2009 та 2010 рр., що були спрогнозовані у доповіді ЦРТ Україна -2010.

3 – споживання це середньодушові сукупні витрати домогосподарства у розрахунку на еквівалентну особу (за шкалою 1,0;0,7;0,7)

              У таблиці наведені доступні фактичні дані Держстату до 2010 року включно та прогнозно-розрахункові значення показників на 2011 - 2015 роки за даними Доповіді 2010 року.

Ціль 2. Забезпечення доступу до якісної освіти впродовж життя.

Завдання 2.A: Підвищити рівень охоплення освітою.

2.1. Чистий показник охоплення освітою у дошкільних навчальних закладах дітей 3–5 років, які проживають у міських поселеннях, %

2.2. Чистий показник охоплення освітою у дошкільних навчальних закладах дітей 3–5 років, які проживають у сільській місцевості, %

2.3. Чистий показник охоплення дітей повною загальною середньою освітою, %

2.4. Чистий показник охоплення вищою освітою осіб віком від 17 до 22 років, %

2.5. Сукупний валовий показник кількості працівників, які пройшли перепідготовку та підвищили свою кваліфікацію, тис. осіб.

Завдання 2.B: Підвищити рівень якості освіти

2.6. Кількість загальноосвітніх навчальних закладів, які мають підключення до Інтернету, %

Показники підвищення якості освітніх послуг, забезпечення рівного доступу до якісної освіти на всіх рівнях, підвищення конкурентоспроможності національної системи освіти та її інтеграції в єдиний європейський освітній простір відображені в таблиці 2.

         Таблиця 2

Стан досягнення та очікувані результати реалізації ЦІЛІ 2

Забезпечення якісною освітою впродовж життя

1  оціночні дані за підсумками 2009 та 2010 рр., що були спрогнозовані у доповіді ЦРТ Україна -2010.

2 питома вага випускників 9-х класів, які продовжують навчання для здобуття повної загальної середньої освіти (у 10-х класах шкіл, на І курсах ПТНЗ, І курсах ВНЗ);

3 Дані МОН згідно постанов Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 № 633, 05.06.2009 № 563, 14.07.2010 № 580.

4 до 2008 року дані відсутні

У таблиці наведені доступні фактичні дані Держстату до 2010 року включно та прогнозно-розрахункові значення показників на 2011 - 2015 роки за даними Доповіді 2010 року.

Ціль 3. Забезпечення ґендерної рівності.

Завдання 3.A: Забезпечити ґендерне співвідношення на рівні не менше 30 до 70% тієї чи іншої статі у представницьких органах влади та на вищих щаблях виконавчої влади.

3.1. Ґендерне співвідношення серед депутатів Верховної Ради України, чис.жін./чис.чол.

3.2. Ґендерне співвідношення серед депутатів місцевих органів влади, чис.жін./чис.чол. (або навпаки).

3.3. Ґендерне співвідношення серед вищих державних службовців (1–2 посадових категорій), чис.жін./чис.чол.

Завдання 3.B: Скоротити наполовину розрив у доходах жінок і чоловіків.

3.4. Співвідношення середнього рівня заробітної плати жінок до середнього рівня заробітної плати чоловіків, %

              Завдання ґендерного розвитку в Україні щодо забезпечення рівних можливостей у суспільно-політичному житті та державному управлінні, скорочення розриву в рівні доходів жінок і чоловіків відображені в системі індикаторів, що характеризують участь жінок і чоловіків на вищих щаблях державного управління (серед державних службовців 1–2 категорій), в представницьких органах влади різного рівня – в національному парламенті та органах місцевого управління, а також ґендерне співвідношення середньої заробітної плати в економіці (таблиця 3).

         Таблиця 3

Стан досягнення та очікувані результати реалізації ЦІЛІ 3

Забезпечення ґендерної рівності

У таблиці наведені доступні фактичні дані Держстату до 2010 року включно та прогнозно-розрахункові значення показників на 2011 - 2015 роки за даними Доповіді 2010 року.

* оціночні дані за підсумками 2009 р., що були прогнозовані у доповіді ЦРТ Україна -2010.

Ціль 4. Зменшення дитячої смертності.

Завдання 4.A: Зменшити рівень смертності дітей віком до 5 років на чверть.

4.1. Рівень смертності дітей віком до 5 років, кількість померлих дітей відповідного віку на 1000 народжених живими.

4.2. Рівень смертності немовлят, кількість померлих дітей віком до 1 року на 1000 народжених живими.

              Прогрес досягнення показників, що характеризують рівень дитячої смертності, та позитивні зрушення, що відбулися у 2001 – 2010 роках, наведені в таблиці 4.

         Таблиця 4

Стан досягнення та очікувані результати реалізації ЦІЛІ 4

Зменшення дитячої смертності