Започаткування та ведення підприємницької діяльності

Єдиний податок можна сплатити як за один місяць, так і за  будь-який інший період до кінця календарного року. Якщо згаданий податок перераховується щомісяця, то ці кошти потрібно переказувати авансом на наступний місяць не пізніше ніж 20 числа поточного місяця. Наприклад, єдиний податок за лютий належить сплатити не пізніше ніж 20 січня. Якщо перераховується сума єдиного податку за будь-який інший період у межах календарного року, то відповідні перерахунки необхідно здійснювати не пізніше ніж 20 числа того місяця, який передує цьому періодові.

Протягом терміну дії свідоцтва про сплату єдиного податку місцева рада може збільшити або зменшити ставки єдиного податку для всіх або деяких видів підприємницької діяльності. Однак за той період, за який вже сплачено податок ще перед запровадженням таких змін, перерахунку сплачених коштів не здійснюватимуть. При цьому необхідно мати на увазі, що грошей не повернуть у разі переплати податку, але й не доведеться доплачувати, якщо нова ставка податку виявилася більшою за встановлену раніше.

Кошти за єдиний податок належить переказувати на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Сплачену суму єдиного податку відділення Державного казначейства України перераховують у таких пропорціях:

       до місцевого бюджету спрямовують 43%;

       до Пенсійного фонду України — 42%;

       на обов'язкове соціальне страхування — 15% (зокрема, до Державного фонду сприяння зайнятості населення — 4%) для відшкодування витрат, що виникли внаслідок тимчасової втрати працездатності, а також видатків, зумовлених народженням та похованням.

Згідно із чинним законодавством України платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, вчасність сплати сум єдиного податку. Міру цієї відповідальності встановлює Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Фізична особа - підприємець, яка працює за єдиним податком, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):

       податку на додану вартість;

       податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян);

       плати (податку) за землю;

       збору на спеціальне використання природних ресурсів;

       збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

       збору до Державного інноваційного фонду;

       збору на обов'язкове соціальне страхування;

       відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;

       комунального податку;

       податку на промисел;

       збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

       збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

       внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;

       внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;

       плати за патенти згідно із Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Вважаємо за доцільне звернути увагу на наступне.

По-перше, відповідно до роз’яснень Державної податкової адміністрації, платник єдиного податку може не сплачувати земельного податку лише за ті ділянки, які він використовує для провадження підприємницької діяльності. Відповідно, за інші земельні ділянки потрібно перераховувати податок. Крім того, підприємця — фізичну особу не звільняють від орендної плати за земельні ділянки, яка є одним з видів плати за землю.

По-друге, згаданий підприємець може сплачувати й ПДВ — але лише у тому разі, якщо він сам вирішив зареєструватися як платник цього податку.

Перехід на єдиний податок не звільняє підприємця від сплати таких податків та зборів (обов'язкових платежів):

       акцизного збору;

       мита;

       державного мита;

       податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

       збору за забруднення навколишнього природного середовища;

       збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства;

       єдиного збору, що його стягують у пунктах перетину державного кордону України;

       збору за використання радіочастотного ресурсу України;

       місцевих податків і зборів (крім комунального податку та збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг).

Зрозуміло, що такий підприємець сплачує ці податки та збори тільки в тому разі, якщо він підпадає під визначення їх платника.

Фізична особа – підприємець, яка обрала спрощену систему оподаткування, обліку та звітності у вигляді єдиного податку не є платником прибуткового податку з громадян. Крім того, доходи, отримані від провадження підприємницької діяльності за єдиним податком, не входять до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника й тих осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах. Сплачена сума єдиного податку є остаточною і не входить до перерахунку загальних податкових зобов'язань самого платника єдиного податку та згаданих осіб (серед них і членів його сім'ї, залучених до підприємницької діяльності).

Однак, необхідно зазначити, при цьому платника єдиного податку не звільняють від обов'язку нараховувати, стягувати й перераховувати до бюджету прибутковий податок громадян з тих доходів, які він виплачує своїм найманим працівникам (в тому числі і членам своєї сім'ї). Тому, необхідно перераховувати прибутковий податок із заробітної платні осіб, що перебувають з таким підприємцем в трудових відносинах. Крім того, необхідно перераховувати прибутковий податок з доходів, які виплачуються особам, для яких місце роботи у такого підприємця не є основним (наприклад, тим, хто працює за сумісництвом), а також з виплат фізичним особам за виконання разових та інших робіт на підставі договорів підряду та інших договорів цивільно-правового характеру.

Існують й інші обмеження щодо обрання способу оподаткування доходів за єдиним податком.

По-перше, фізична особа - підприємець не можете перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності за єдиним податком у тому разі, якщо провадить підприємницьку діяльність за торговим патентом.

По-друге, фізична особа - підприємець не має права обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, якщо торгуєте лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, паливно-мастильними матеріалами.

По-третє, фізична особа - підприємець, що провадить діяльність у сфері грального бізнесу, є виробником та імпортером підакцизних товарів, не належить до категорії суб'єктів малого підприємництва, тому не має права перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності за єдиним податком.

По-четверте, фізичній особі - підприємцю обґрунтовано відмовлять у переході на сплату єдиного податку в тому разі, якщо на момент подання відповідної заяви вона матимете заборгованість із сплати всіх встановлених податків і обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.

Для того, щоб перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності за єдиним податком, потрібно одержати свідоцтво про сплату єдиного податку. Необхідно пам'ятати, що фізична особа - підприємець має право прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності за єдиним податком не більше ніж один раз протягом календарного року. Тому, якщо фізична особа - підприємець відмовилася від застосування спрощеної системи оподаткування зі сплатою єдиного податку того самого календарного року, у якому перейшла на неї (наприклад, 2008 року), то знову стати платником єдиного податку вона зможе тільки наступного календарного року (2009-го).

Для одержання свідоцтва про сплату єдиного податку необхідно подати до органу державної податкової служби за місцем своєї державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності такі документи:

       заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності встановленої форми, бланк якої можна придбати в державній податковій інспекції;

       платіжний документ (квитанцію або копію платіжного доручення з позначкою банківської установи) про сплату (перерахування) єдиного податку за період, не менший ніж календарний місяць.

Заяву належить подати не пізніше ніж за 15 днів перед початком того календарного кварталу, у якому планується оподатковувати свої доходи за єдиним податком. Обов'язковою умовою для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності за єдиним податком є сплата всіх встановлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.

Існує ще один момент, який необхідно знати при обранні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності  у формі сплати  єдиного податку. Якщо особа щойно зареєструвалася як підприємець — фізична особа й подала до державної податкової інспекції заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, то у такому разі фізична особа - підприємець можете бути платником єдиного податку з того кварталу, у якому здійснено її реєстрацію. При цьому першим календарним місяцем, за який необхідно сплатити єдиний податок, є той місяць, коли видано свідоцтво про сплату єдиного податку, а не перший місяць того календарного кварталу, у якому фізична особа - підприємець зареєстрована.

У заяві про перехід на єдиний податок необхідно вказати вид (види) підприємницької діяльності, а також місце її провадження. Незалежно від того, скільки видів налічує підприємницька діяльність, фізичній особі - підприємцю видадуть лише одне свідоцтво про сплату єдиного податку. У заяві може зазначатися точна адреса місця провадження підприємницької діяльності (наприклад, у випадку здійснення роздрібної торгівлі, здачі приміщення в оренду) або просто назва міста чи району, або взагалі можна зазначити «Україна», оскільки ставка єдиного податку не залежить від місця провадження підприємницької діяльності. У цьому документі також вказуються такі дані:

       обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) від початку календарного року; якщо фізична особа - підприємець є новоствореним суб'єктом підприємницької діяльності, то в цій графі треба поставити довгу риску;

       чисельність працівників, з якими на день складання заяви укладено трудові угоди, зареєстрованих за встановленим порядком (якщо фізична особа - підприємець залучає найманих працівників);

       поіменний склад осіб, які перебуватимуть з фізичною особою - підприємцем в трудових відносинах, та їхні ідентифікаційні номери з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків (якщо фізична особа - підприємець залучає найманих працівників).

Відповідно до чинного законодавства фізична особа - підприємець, що перейшла на сплату єдиного податку, має вести книгу обліку доходів і витрат за формою № 10. Таку книгу належить прошнурувати й зареєструвати в державній податковій інспекції.

Свідоцтво про сплату єдиного податку належить зберігати на робочому місці платника єдиного податку, а довідку про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку — на робочому місці найманого працівника.

Свідоцтво та довідку не можна передавати нікому, крім тих осіб, прізвища яких в них вказано. Ці документи треба показувати працівникам контролюючих органів, що мають повноваження на здійснення відповідної перевірки.

Платників єдиного податку не звільнено від обов'язку ведення обліку доходів і витрат та подання податкової звітності. Однак і облік, і звітність для цієї категорії підприємців максимально спрощено. Працюючи за єдиним податком, фізична особа - підприємець повинна вести книгу обліку доходів і витрат, де потрібно відображати результати своєї підприємницької діяльності.

Книгу обліку доходів і витрат потрібно зберігати на місці провадження підприємницької діяльності. Представники органів державної податкової служби можуть ознайомитися з цією книгою тільки в тому разі, якщо вони перевіряють облік руху товарів безпосередньо на місці провадження підприємницької діяльності. Після такої перевірки уповноважена особа вносить до цього документу запис за такою формою: дата, «перевірено», посада, звання, свої прізвище та ініціали й підпис.

Платник єдиного податку повинен щокварталу звітувати про свою підприємницьку діяльність. Протягом п'яти днів по закінченні звітного періоду (кварталу) фізична особа - підприємець має подати до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації звіт суб'єкта малого підприємництва — фізичної особи — платника єдиного податку за попередній квартал. Цей документ (для нього встановлено відповідну форму) фізична особа - підприємець складає на підставі даних своєї книги обліку доходів і витрат. Звіт може бути подано особисто або надіслано його поштою на адресу органу державної податкової служби. Якщо фізична особа - підприємець подаєте звіт особисто, то датою подання вважатимуть дату його реєстрації в органі державної податкової служби. А якщо фізична особа - підприємець надсилає цей документ поштою, то датою подання буде дата, вказана на штампі відділення зв'язку.