Ліцензування підприємницької діяльності в Україні

              Держдепартамент розглядає заяву , приймає рішення про припинення та внесення до відповідного реєстру відомостей про дострокове припинення дії ліцензійного договору за взаємною згодою сторін протягом двох місяців від дати надходження правильно оформленої заяви , публікує та вносить такі відомості до відповідного реєстру.

              Рішення про публікацію та внесення до відповідного реєстру відомостей про дострокове припинення дії ліцензійного договору за взаємною згодою сторін, направляється за адресою , зазначеною в заяві , після публікації вказаних відомостей у бюлетені.

              Відомості про визнання ліцензійного договору недійсним публікуються та вносяться до відповідного реєстру на підставі рішення суду.

              Якщо за результатом проведення кваліфікаційної експертизи заявки, за якою раніше було видано деклараційний патент, прийнято рішення про відмову у видачі патенту на винахід, а деклараційний патент на винахід уважається таким , що не набрав чинності від дати публікації в бюлетені відомостей про його видачу, то реєстрація відомостей про видачу ліцензії власником деклараційного патенту на винахід на його використання будь – якій особі скасовується.

              Можна зробити висновок, що регламентація ліцензування здійснюється за допомогою низки процедурних норм, що регулюють дії, які вчиняються на різних етапах ліцензування . На відміну від матеріальних норм , що містяться у Законі України « Про ліцензування певних видів господарської діяльності», та визначають види діяльності , що підлягають ліцензуванню, правовий статус органів ліцензування та інше, процедурні норми встановлюють порядок ліцензування, його стадії .

              Вважаю за необхідне доповнити ч.6 ст. 11 Закону України « Про ліцензування певних видів господарської діяльності», де передбачити, що неприйняття у встановлений законом строк рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі може бути оскаржене в судовому порядку, тобто надати можливість захисту прав суб’єктів господарювання у ліцензійних правовідносинах не лише від неправомірної дії органа ліцензування ( неправомірна відмова у видачі ліцензії), а й від його неправомірної бездіяльності, що виражається в порушенні строків прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі.

           2.3.Нагляд, контроль та відповідальність у сфері ліцензування

Державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Спеціально уповноважений орган з питань ліцензу­вання здійснює позапланові перевірки додержання ор­ганами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування лише на підставі надходження до нього в письмовій формі заяви (повідомлення) про порушен­ня вимог законодавства у сфері ліцензування, або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунен­ня порушень органом ліцензування вимог законодав­ства у сфері ліцензування.

Орган ліцензування під час перевірки надає спеціально уповноваженому органу з питань ліцен­зування рішення та інші документи з питань ліцен­зування та забезпечує умови для проведення перевірки.

За результатами перевірки спеціально уповнова­жений орган з питань ліцензування складає акт у двох примірниках. Один примірник акта видається керівнику органу ліцензування, діяльність якого перевірялася, другий - зберігається спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

У разі виявлення порушень органом ліцензуван­ня законодавства у сфері ліцензування спеціально уповноважений орган з питань ліцензування не пізніше ніж за десять робочих днів з дати складан­ня акта перевірки видає розпорядження про усунен­ня органом ліцензування порушень законодавства у сфері ліцензування.

Орган ліцензування, який одержав розпоряджен­ня про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, зобов'язаний в установлений у розпо­рядженні строк подати спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування інформацію про усу­нення виявлених порушень.

Контроль за наявністю ліцензії у суб’єктів господарювання здійснюють спеціально уповноважені органи виконавчої влади в межах їх повноважень шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Контроль за додержанням ліцензіатами ліцен­зійних умов здійснюють органи ліцензування та спеціально уповноважений орган з питань ліцензу­вання в межах своїх повноважень шляхом прове­дення планових і позапланових перевірок.

Планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцен­зійних умов проводяться не частіше одного разу на рік.

Позапланові перевірки здійснюють органи ліцен­зування або спеціально уповноважений орган з пи­тань ліцензування лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про по­рушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.

Ліцензіат під час перевірки дотримання ним ліцензійних умов надає всі необхідні для проведен­ня перевірки документи та забезпечує умови для її проведення.

Орган, що здійснює перевірку, за результатами перевірки складає акт у двох примірниках. Один примірник акта видається керівнику суб'єкта, який перевірявся, другий - зберігається органом, який здійснив перевірку.

Орган ліцензування або спеціально уповноваже­ний орган з питань ліцензування не пізніше десяти робочих днів з дати складання акта перевірки пору­шень ліцензійних умов видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов або орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії.

Ліцензіат, який одержав розпорядження про усу­нення ним порушень ліцензійних умов, зобо­в'язаний в установлений у розпорядженні строк подати органу, який видав це розпорядження, інформацію про усунення порушень.

Державні контролюючі органи та органи місцево­го самоврядування у разі виявлення порушень ліцензійних умов зобов'язані повідомити про ці порушення орган ліцензування.

Виходячи з положень ст. 20 Закону України « Про ліцензування певних видів господарської діяльності», можна визначити такі ознаки державного нагляду у сфері ліцензування:

1)                                суб’єктом , уповноваженим здійснювати державний нагляд , є спеціально уповноважений орган з питань ліцензування;

2)                                суб’єктом , стосовно якого здійснюється нагляд , є орган ліцензування;

3)                                предметом нагляду є дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування;

4)                                формою здійснення нагляду є перевірки;

5)                                підстави проведення перевірок передбачені в Законі;

6)                                результатом проведення перевірки є акт, а при виявленні порушень – також розпорядження про усунення органом ліцензування порушень законодавства у сфері ліцензування;

7)                                орган ліцензування зобов’язаний надавати у встановлений у розпорядженні строк інформацію про усунення виявлених порушень.

Надано визначення поняття ‘’контроль у сфері ліцензування’’як системи заходів, що здійснюються органами ліцензування з метою забеспечення дотримання ліцензіатами ліцензіонних умов.

              Анулювання ліцензії.

Анулювання ліцензії є однією з поширених санкцій, що застосовуються Ліцензійною палатою України. Застосування цієї санкції останнім часом було поширене стосовно довірчих товариств, інвес­тиційних фондів і компаній.

Анулювання ліцензії за рішенням органу ліцен­зування, передбачене в ст. 21 Закону "Про ліцензу­вання певних видів господарської діяльності", є одним з найбільш серйозних оперативних засобів охоронної спрямованості. У Законі вказано 10 під­став анулювання ліцензії:

1.      заява ліцензіата про анулювання ліцензії;

2.      акт    про    повторне    порушення    ліцензіатом ліцензійних умов (повторне порушення - вчи­нення ліцензіатом протягом строку дії ліцензії повторного    порушення     певних     ліцензійних умов після застосування санкцій за аналогічне порушення);

3.      рішення  про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання;

4.      нотаріально   засвідчена   копія   свідоцтва   про смерть   фізичної  особи   -   суб'єкта  підприєм­ницької діяльності;

5.      акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії;

6.      акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності;

7.      акт про встановлення факту неподання в уста­новлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених   в   документах,   що   додавалися   до заяви про видачу ліцензії;

8.      акт про  невиконання  розпорядження про усу­нення порушень ліцензійних умов - рішення органу ліцензування або спеціально уповнова­женого   органу   з   питань   ліцензування   про необхідність   усунення   ліцензіатом   у   встанов­лені строки порушень ліцензійних умов;

9.      неможливість  ліцензіата  забезпечити  виконан­ня ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності;

10. акт про відмову ліцензіата в проведенні пере­вірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Орган ліцензування приймає рішення про анулю­вання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, яке вручається (надсилається) ліцензіату із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття.

Розгляд питань про анулювання ліцензії на підставі акта про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії; акта про виявлення недо­стовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії; акта про встановлення факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі для провадження гос­подарської діяльності; акта про невиконання розпо­рядження про усунення порушень ліцензійних умов здійснюється органом ліцензування з обов'язковим запрошенням ліцензіата або його представників.

Рішення про анулювання ліцензії набирає чин­ності через десять днів з дня його прийняття.

Якщо ліцензіат протягом цього часу подає скар­гу до експертно-апеляціиної ради, дія даного рішення органу ліцензування зупиняється до при­йняття відповідного рішення спеціально уповнова­женого органу з питань ліцензування.

Запис про дату та номер рішення про анулюван­ня ліцензії вноситься до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня після набрання чинності рішенням про анулювання ліцензії.

У разі анулювання ліцензії на підставі акта про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов, акта про встановлення факту неподання в установ­лений строк повідомлення про зміну даних, зазна­чених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії, акта про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом госпо­дарювання для одержання ліцензії, акта про вста­новлення факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності, акта про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов суб'єкт господарювання може одержати нову ліцензію на право провадження цього виду господарської діяль­ності не раніше ніж через рік з дати прийняття рішення органу ліцензування про анулювання попе­редньої ліцензії.

              Рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржене у судовому порядку.

У практиці можливі випадки неправомірного за­стосування органами ліцензування такої санкції, як анулювання ліцензії. Для захисту прав підприємців, що обмежуються у таких випадках, можливим є су­дове оскарження подібних дій компетентних орга­нів. У ст. 4 Закону зазначено, що рішення про ану­лювання ліцензії може бути оскаржено у судовому порядку.

Згідно з інформаційним листом Вищого арбіт­ражного суду України від 13.02.98 р. № 01-8/55 рішення про відмову у видачі ліцензії або її анулювання може бути оскаржено суб'єктом підприєм­ницької діяльності в судовому порядку з дотриманням вимог ст. 1 і 2 розділу III Господарського процесуаль­ного кодексу України.

Анулювання ліцензії, як санкцію за допущені суб'єктом підприємництва порушення, слід відрізняти від подібних правових наслідків, не пов'язаних з пра­вопорушеннями: закінченням строку дії ліцензії, пов'язаним із закінченням строку здійснення відповідного права, і втратою ліцензією сили після припинення суб'єктом підприємництва своєї діяль­ності (наприклад, при ліквідації юридичної особи або припиненні дії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця).

У деяких нормативно-правових актах санкції за порушення підприємцями правил здійснення ліцен­зованого виду діяльності сформульовано дещо інакше, ніж у Законі "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Так, у ст. 26 Зако­ну України "Про аудиторську діяльність" передбаче­но, що за неналежне виконання своїх професійних обов'язків до аудитора Аудиторською палатою України можуть бути застосовані стягнення у виг­ляді попередження, зупинення дії сертифіката та ліцензії на строк до одного року або анулювання сертифіката та ліцензії. Санкцією, не передбаченою Законом "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", є зазначене у Законі "Про аудиторську діяльність" попередження та зупинення дії ліцензії.