Іонізуючі випромінювання

Гостра форма виникає  в результаті опромінення великими дозами за короткий проміжок часу. При  дозах порядку тисяч рад ураження організму може бути миттєвим. Хронічна форма розвивається в результаті тривалого опромінення дозами, що перевищують ліміти дози (ЛД). Більш віддаленими наслідками променевого ураження можуть бути * променеві катаракти, * злоякісні пухлини та інше.

Для вирішення питань радіаційної  безпеки населення передусім  викликають інтерес ефекти, що спостерігаються  при малих дозах опромінення - порядку декілька сантизиверів на годину, що реально трапляються при практичному  використанні атомної енергії. У  нормах радіаційної безпеки НРБУ-97, введених 1998 р., як одиниці часу використовується рік або поняття річної дози опромінення. Це викликано, як зазначалося раніше, ефектом накопичення «малих»  доз і їхнього сумарного впливу на організм людини.

Існують різноманітні норми  радіоактивного зараження: разові, сумарні, гранично допустимі та інше. Всі  вони описані в спеціальних довідниках.

ЛД загального опромінення  людини вважається доза, яка у світлі сучасних знань не повинна викликати  значних ушкоджень організму  протягом життя.

ГПД для людей, які постійно працюють з радіоактивними речовинами, становить 2 бер на рік. При цій  дозі не спостерігається соматичних уражень, проте достовірно поки невідомо, яким чином реалізуються канцерогенний  і генетичний ефекти дії. Цю дозу слід розглядати як верхню межу, до якої не варто наближатися.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Особливістю іонізуючих випромінювань  є те, що всі вони відзначаються  високою енергією і викликають зміни  в біологічній структурі клітин, які можуть призвести до їх загибелі. На іонізуючі випромінювання не реагують органи чуття людини, що робить їх особливо небезпечними.

Розрізняють кілька видів  іонізуючого випромінювання. Під  час радіоактивного розпаду утворюються a(альфа)–, b(бета)– і g(гамма)–частинки.

Альфа–випромінювання є  потоком позитивного заряджених ядер гелію, бета–випромінювання –  потік негативно заряджених швидких  електронів і гамма–випромінювання – короткохвильове випромінювання електромагнітної природи. Альфа–випромінювання проникає на відстань від кількох  сантиметрів у повітрі й кількох  міліметрів – у тканинах, гамма  – випромінювання – на відстань до сотень метрів. Радіація — це потік  різних видів випромінювання, які  утворюються в процесі радіоактивного розпаду і взаємодіють з навколишнім  середовищем. Кожний вид радіонуклідів  розпадається з певною швидкістю, яка  характеризується періодом напіврозпаду — часом, протягом якого число  атомів даного радіонукліду зменшується  вдвоє.

Якісні характеристики іонізуючого випромінювання:

— енергія випромінювання (Дж, еВ);

— проникаюча здатність (м, см, мм);

— іонізуюча здатність.

Кількісні характеристики іонізуючого випромінювання :

— поглинута доза;

— еквівалентна доза;

— експозиційна доза (характеризує іонізуючий ефект, рентген — та g—  випромінювання);

— густина потоку частинок ( для корпускулярних випромінювань).

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури :

 

1. Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи на тему «Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання./ М.М. Яцюк, В.М. Пелих, О.І. Прокопенко. – К.: НУХТ, 2002. – 20 с.

2. ЖидецькийВ.Ц. Основи охорони праці / В.Ц. Жи-децький. — Л.: Афіша, 2005. — 349 с.

3. Желібо Є. П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: навч. посібник для студ. ВНЗ, 3-тє вид./ за ред. Є. П. Желібо.-К.: Каравела, 2004. -- 328 с.

4. Яремко З.М. Безпека життєдіяльності: навч. посібник - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. -- 320 с.