Контрольна робота з «БЖД. Цивільна оборона»

   Стримування розповсюдження отруйної хмари (забудовою, лісосмугою тощо) і час приходу  її до житлових кварталів визначити  за картою.

   

 

   Для довідки: Загальна площа м. Полтави - 103,5 км², кількість населення - 310 тис. чол.

   Довгостроковий прогноз

     1. Приймаємо такі метеорологічні умови:

   - швидкість вітру в приземному  шарі v = 5 м/с;

   - температура повітря t = +25 ^оС, ніч, ясно;

   - Ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) – ізотермія.(Т7) Ізотермія - такий стан приземного шару повітря, при якому

температура поверхні ґрунту орієнтовно рівна температурі  повітря на висоті 2 м від поверхні.

     2. Ступінь заповнення ємності на  момент аварії – 26% (8*0,26 = 2,1 т.)

     3. Визначаємо глибину розповсюдження  хмари забрудненого повітря у  разі аварії на ХНО: (табл. 12 )

         Г₁ = 1,62 - 0,92/3*0,6 + 0,92 = 1,06 км.

     4. Оскільки вилив здійснюється  «у піддон», застосуємо поправку на обвалування ємності (табл. 1) Н = 1 м.

     Г₂= 1,06 / 2,1 = 0,504 км.

     5. За картою визначаємо, що Водозабір №2 розташований поблизу міської забудови, котра стримує розповсюдження хмари і має протяжність за напрямком вітру 0,2 км. Із табл.3 дізнаємося, що кожен кілометр міської  забудови зменшує при ізотермії поширення хмари в 3 рази. Тоді:

           Г₃ = 0,504 – 0,2/3 = 0,464 км.

     6. Визначаємо ширину ПЗХЗ:

           Ш_ПЗХЗ = 0,3·Г^0,6 = 0,3·6,29^0,6 = 0,31 км.

     7. Позначаємо на карті-схемі ЗМХЗ  у вигляді кола радіусом 6,29 км, а в ньому, в найнебезпечнішому  напрямку, куди може дути вітер  (зона міської забудови), – ПЗХЗ у вигляді еліпса довжиною 6,29 км і шириною 0,9 км.

     

     8. Визначаємо площу ЗМХЗ за формулою (1)

   S_ЗМХЗ = 8,72·10^-3·Г²·φ = 8,72·10^-36,29²·360 = 124 км².

     9. Площа ПЗХЗ за формулою (2)

   S_ПЗХЗ = 0,081·Г²·4^0,2 = 0,081·6,29²·4^0,2 = 4,23 км².

     10. Беручи до уваги середню щільність населення міста (310000/103,5 = 2995 чол./км²), визначаємо кількість населення, яке може опинитися в осередку ураження – ПЗХЗ: N = 2995*4,23 = 12668 чол.

         Припускаємо, що 50% населення  перебуватиме в будівлях (12668/2 = 6334 чол.), а решта – 6334 чол. – на вулицях (відкрита місцевість).

  За  умовами задачі лише 5% людей, що потрапляють  в осередок ураження, зможуть скористатися найпростішими засобами індивідуального  захисту (ЗІЗ), тобто 6334*0,05 = 317 осіб намагатимуться собі допомогти на вулицях і 317 осіб – перебуваючи в будинках. Решта 6334*0,95 = 6017 осіб на вулиці і 6017 осіб у будинках – самі собі допомогти не зможуть. 

  11. За таблицею 6 спрогнозуємо максимальну  кількість людей, які можуть  постраждати в ПЗХЗ, перебуваючи на відкритій місцевості:

• без ЗІЗ (100%) – 6017 чол.,
• у простіших ЗІЗ (50%) – 317*0,5 = 158 чол.

     У будівлях:

• без ЗІЗ (50%) – 6017*0,5 = 3008 чол.,
• у простіших ЗІЗ (30%) – 317*0,3 = 95 чол.

     Таким чином, загальна кількість постраждалих 6017+158+3008+95 = 9278 чол.

     Структура втрат серед постраждалих може розподілятися  таким чином:

• легкі ушкодження (25%) – 9278*0,25 = 2320 чол.;
• ушкодження середньої тяжкості (40%) – 9278*0,4 = 3711 чол.;
• смертельні ушкодження (35%) – 9278*0,35 = 3247 чол.

 

     Викладені розрахунки зручніше проводити у вигляді таблиці, що наведена нижче:

 
 

     12. Визначаємо час підходу хмари  зараженого повітря до населених  кварталів. За картою найближчий  житловий масив знаходиться за 2 км від місця можливої аварії. За табл. 2 при інверсії швидкість переносу переднього фронту отруйної хмари становить 5 км/год. Тоді час t = 2/5 = 0,4 год. = 24 хв. За цей час слід встигнути попередити людей про небезпеку.

     13. Визначаємо тривалість дії  (випаровування)  СДЯР. За таблицею 18 сірчаний ангідрид випаровується при вільному розливі у безвітряну погоду за 1,5 год.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

5. Висновки

  

  Часто эти  четыре понятия путают, считают  синонимами или под одним понимают  другое. Попробуем разобраться что  есть что и в чем разница. 

 

    Маркетинг - это процесс создания, планирования и воплощения замысла, планирование и образование цены, продвижение и реализация идей, товаров и услуг с помощью обмена, при которой покупатель и продавец получают некоторую выгоду.

 

    Часто маркетинг отождествляют с рекламой. Однако это не совсем верно, реклама - это лишь часть комплекса маркетинга, направленная на стимулирование сбыта. Приведем одно из определений:

 

    Реклама - это информация о юридическом или физическом лице, товарах, идеях и начинаниях, распространяемая в любой форме, которая предназначена для неопределённого круга лиц и призвана формировать или поддерживать интерес к этим юридическому, физическому лицу, товарам, начинаниям и идеям и способствовать реализации товаров, начинаний и идей.

 

    Паблисити - действия, направленные на привлечение внимания общественности путем бесплатного освещения в средствах массовой информации.

 

    Основные отличия паблисити от рекламы - бесплатность и стихийность.

 

    Теперь понятно, что понятия "PR", "маркетинг", "реклама", "паблисити" тесно связаны между собой, но отождествлять их все же не стоит.

Выделяют следующие  виды направлений PR:

   ·  внутренний PR - управление взаимосвязями внутри компании;

   ·  создание благоприятного образа компании / товара / брэнда;

   ·  антикризисный менеджмент;

   ·  создание благоприятных отношений с клиентами (потребителями);

   ·  работа по поддержанию доверия между компанией и ее инвесторами;

   ·  работа со средствами массовой информации;

   ·  работа с государственными учреждениями и общественными организациями;

   ·  проведение презентаций, различные общественные мероприятия;

   ·  прочие.

 

    В зависимости от текущей ситуации в компании повышенное внимание уделяется тем или иным направлениям.

 
 
 

6. Список  використаної літератури

 
 

1. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Нав. посібник. –  К., «Ценрт навч. л-ри» - 2004.- 439 с.
2. Миценко І.М., Мезенцева О.М. Цивільна оборона: Навч. посібник. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2004. – 404 с.