Географія СНІДу

§ З часу розпалу епідемії в 1997 році загальне число нових випадків ВІЛ-

інфекції  в регіоні зменшилася більш ніж  на 26%: з 2,6 мільйона [2,4-2,8

мільйона] до 1,9 мільйона [1,7-2,1 мільйона].

─ У 22 країнах Африки на південь від  Сахари в період з 2001 по 2009 рік рівень нових випадків ВІЛ-інфекції знизився більш ніж на 25%.

─ Тим не менш, в 2010 році на регіон доводилося 70% всіх нових випадків

ВІЛ-інфекції в світі.

§ З 1998 року в Африці на південь від Сахари СНІД зніс як мінімум мільйон

життів  на рік. У 2010 році майже половина всіх смертей внаслідок СНІДу

була  зареєстрована на півдні Африки.

§ Найбільш помітне в світі розширення охоплення антиретровірусною терапією відзначено в Африці на південь від Сахари, де тільки за період з 2009 по 2010 рік цей показник збільшився на 20%.

─ Розширення доступу до безкоштовної антиретровірусної терапії в регіоні

призвело  до стабільного зниження смертності, пов'язаної зі СНІДом.

Азія

§ В Азії поширеність ВІЛ як і раніше істотно нижче, ніж у ряді

інших регіонів.

─ У 2010 році з ВІЛ жило приблизно 0,1% населення Східної Азії, і

0,3% - в Південній і Південно-Східної  Азії.

§ У Південній і Південно-Східної Азії оціночне число нових випадків ВІЛ-

інфекції  серед дорослих і дітей знизилося  з приблизно 380 000 [340 000-420

000] в 2001 році до 270 000 [230 000-340 000] в 2010 році.

─ З часу розпалу епідемії в 1996 році число нових випадків ВІЛ-

інфекції  в Південній і Південно-Східної  Азії знизилося на 40%. 2

§ У Східній Азії незначно збільшилася кількість нових випадків ВІЛ-

інфекції  серед дорослих і дітей з 74 000 [54 000-100 000] в 2001 році до

88000 [48 000-160 000] в 2010 році.

§ Поширеність ВІЛ серед ключових груп населення (працівники секс-

бізнесу, СІН, ЧСЧ) залишається високою в ряді країн Азії, і з часом вірус

поширився на інші групи населення.

Океанія

§ За оцінками, в кінці 2010 року число людей, що живуть з ВІЛ, в Океанії

досягло 54 000 [48 000-62 000], що приблизно на 34% більше оціночного

показника за 2001 рік.

§ З 2001 року число нових випадків ВІЛ-інфекції та смертей внаслідок СНІДу в регіоні знизилося.

─ В період з 2001 по 2010 рік щорічне  число нових випадків ВІЛ-інфекції

серед дорослих і дітей знизилося з 4000 [3300-4600] до 3300 [2400-4200].

─ В цей же період знизилося число  смертей у зв'язку зі СНІДом з 1800

[1300-2900] до 1600 [1200-2000].

Східна  Європа та Центральна Азія

§ З 2001 року в Східній Європі та Центральній Азії спостерігався 250 -

відсоткове  зростання числа людей, що живуть з ВІЛ.

─ Оціночна кількість дорослих і дітей, які живуть з ВІЛ, в регіоні  зросла з

410000 [340 000-490 000] в 2001 році до 1,5 мільйона [1,3-1,7 мільйона] в

2010 році.

§ На Росію та Україну припадає близько 90% тягаря регіональної епідемії,

хоча  в значній частці випадків передача інфекції відбувається серед

статевих  партнерів осіб, що вживають ін'єкційні  наркотики.

§ За останні десять років у регіоні суттєво збільшилася кількість смертей

внаслідок СНІДу:

─ За оцінками, в 2010 році 90 000 [74 000-110 000] дорослих і дітей померло

від СНІДу, в порівнянні з 7800 [6000-11 000] в 2001 році.

§ Вживання ін'єкційних наркотиків залишається основною причиною

зараження ВІЛ в регіоні.

Північна  Америка, Західна  і Центральна Європа

§ Епідемія ВІЛ в цих двох регіонах залишається на відносно стабільному

рівні.

─ В період з 2001 по 2010 рік в Західній і Центральній Європі річне

число дорослих і дітей, знову інфікованих  ВІЛ, залишалося незмінним на рівні 30 000 [22 000-39 000].

─ У Північній Америці спостерігалося незначне збільшення річного

числа нових випадків ВІЛ-інфекції серед  дорослих і дітей з 49 000 [34

000-70 000] в 2001 році до 58 000 [24 000-130 000] в  2010 році.

§ За оцінками, в 2010 році в обох регіонах загальне число людей, що живуть з ВІЛ, досягло 2,2 мільйона, або приблизно на третину (34%) більше ніж у 2001 році.

─ Це зростання відображає широку доступність  антиретровірусної терапії, що привело до значного зниження смертності у зв'язку зі СНІДом.

§ Останні тенденції в країнах Західної та Центральної Європи відрізняються.

Наприклад, за період з 2000 по 2009 рік число діагностованих випадків ВІЛ

в Болгарії, Чеській Республіці, Угорщині, Литві, Словаччині та Словенії

збільшилася вдвічі. У Латвії, Португалії та Румунії  число нових діагнозів

ВІЛ зменшилася більш ніж на 20%.

Латинська Америка

§ Епідемії ВІЛ в Латинській Америці в цілому стабільні.

─ В період з 2001 по 2010 рік поширеність  ВІЛ серед дорослих у

регіоні збереглася на рівні 0,4%.

─ За оцінками, з 2001 року річне число  нових випадків ВІЛ-інфекції

становило 100 000 [73 000-140 000].

§ У міру зниження смертності у зв'язку зі СНІДом завдяки розширенню

доступу до рятувальної антиретровірусної терапії загальне число людей,

живуть  з ВІЛ, збільшується.

─ За оцінками, в 2010 році з ВІЛ жило 1,5 мільйона [1,2-1,7 мільйона]

людина, що вище показника 2001 року, що становив 1,3 мільйона

[1,0-1,7 мільйона].

§ У 2010 році більше третини (36%) дорослих, що живуть з ВІЛ, в регіоні становили жінки.

Карибський  регіон

§ З середини 1990-х років епідемія в Карибському регіоні значно

сповільнила свої темпи.

─ За оцінками, в 2010 році 12 000 [9400-17 000] дорослих і дітей були знову

інфіковані  ВІЛ, що нижче за показник 2001 року, що становив 19 000

[16 000-22 000].

─ З 2001 року число нових випадків ВІЛ-інфекції знизилося приблизно на

25% в Домініканській Республіці  та на Ямайці і приблизно  на 12% в Гаїті.

§ Значно скоротилося число смертей внаслідок СНІДу з 18 000 [14 000 -

22000] в 2001 році до 9000 [6900-12 000] в 2010 році.

§ Розширення доступу до послуг з профілактики ВІЛ для вагітних жінок

призвело  до різкого зменшення числа дітей, знову інфікованих ВІЛ, і

числа смертей внаслідок СНІДу серед дітей.

§ Незважаючи на досягнутий прогрес Карибський регіон залишається другим за поширеностю ВІЛ (0,9%) регіоном після Африки на південь від Сахари.

§ Незахищені статеві контакти залишаються основним шляхом передачі ВІЛ у регіоні.

Близький  Схід і Північна Африка

§ За останні десять років в регіоні спостерігалося збільшення числа людей,

живуть  з ВІЛ. Також відзначається зростання  числа нових випадків ВІЛ-інфекції та смертей внаслідок СНІДу.

─ За оцінками, число дорослих і дітей, які живуть з ВІЛ, збільшилася  з 320

000 [190 000-450 000] в 2001 році до 470 000 [350 000-570 000] в 2010 році.

─ Оціночна кількість дорослих і дітей, знову інфікованих ВІЛ, зросло

з 43 000 [31 000-57 000] в 2001 році до 59 000 [40 000-73 000] в 2010 році.

─ Число смертей в зв'язку зі СНІДом серед дорослих і дітей в регіоні

збільшилася з приблизно 22 000 [9700-38 000] в 2001 році до 35 000 [25 000 -

42000] в 2010 році.

§ Поширеність ВІЛ в регіоні залишається низькою на рівні 0,2% в 2010

році, за винятком Джибуті і Південного Судану, де епідемія набуває

генералізований характер (поширеність ВІЛ по країні перевищує

1%)[1].

*Цифри в квадратних дужках  - гранично допустимі межі.

     Отже, прогнозування поширення ВІЛ - складне завдання, і на це спрямовано лише невелика кількість досліджень. Аналітики з розвід служб США визначили декілька країн, на які, на їхню думку, доведеться основний удар в майбутньому: Росія, Китай, Індія, Ефіопія, Нігерія. 
 
 
 
 

Висновок 

     За  останні вісім років у світі  кількість випадків інфікування  ВІЛ знизилася на 17 відсотків. Про це йде мова в доповіді об'єднаної програми ООН з ВІЛ / СНІД (ЮНЕЙДС). Протягом останніх років у світі спостерігається певний спад темпів поширення ВІЛ/СНІДу, за винятком таких країн, як Росія, Україна, Китай і США.

     Незважаючи  на загальне уповільнення розповсюдження ВІЛ-інфекції в світі, у Східній  Європі та Центральній Азії показник поширення ВІЛ продовжує зростати. Зокрема в Росії та Україні  зафіксовано 90% всіх випадів захворювання вірусом імунодефіциту людини в  цьому регіоні. Україна має найвище  поширення ВІЛ-інфекції серед всіх країн Європи і країн колишнього СРСР.

     Щодня вірусом імунодефіциту все ще заражаються майже 7 тисяч осіб. На всіх континентах епідемія набуває жіночого обличчя. Це означає, що вірус вийшов за межі уразливих груп, таких як наркомани і працівники секс-послуг, і тепер охоплює широкі маси.Темпи розширення обхвату інфікованих не встигають за темпами поширення самої епідемії.

     На  мою думку, необхідно й надалі зміцнювати системи охорони здоров`я і добиватися не тільки збільшення обсягів фінансування, але і стійкого і більш передбачуваного фінансування зусиль із запобігання пандемії і надання допомоги тим, хто заразився. 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаних джерел:

1. Молодь і Снід: серйозний погляд. Бібліографічний покажчик. – Київ.2005.
2. Інформаційні бюлетні ЮНЕЙДС. – Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.unaids.org/ru/resources/presscentre/factsheets/
3. Офіційний сайт об’єднаної програми ООН по ВІЛ/СНІД. - Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.unaids.org/ru/
4. Проект « СНІД: зона ризику – Земля» . – Електронний ресурс. Режим доступу: http://news.bbc.co.uk/hi/russian/in_depth/2003/aids/
5. Аналітика. Географія СНІДу. – Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.bbc.co.uk/russian/specials/138_aids_ru/page3.shtml
6. Офіційний сайт Фонд Олени Пінчук «АнтиСНІД». – Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.antiaids.org/ru/hiv-aids/world/1897?all=true