Аналіз та профілактика виробничого травматизму

 Прогнозування травматизму здійснюється звичайно з використанням статистичних даних щодо Кч, Кт, Кв за кілька років роботи, це створює можливість екстраполювати криву, що описує застосування зазначених показників, на найближчий календарний період. Прогнозування травматизму і професійних захворювань, а також динаміки зміни умов праці є однією з основ створення систем управління (менеджменту) охороною праці (СУОП).

 Методи  прогнозування помилок  людини. Ці методи ґрунтуються на класичному аналізі, що містить у собі наступні етапи:

 ––  складання переліку основних відмов системи ЛМС;

 ––  складання переліку й аналізу дій людини;

 ––  оцінювання частоти помилок людини;

 ––  визначення впливу частоти помилок людини на інтенсивність відмов розглянутої системи;

 ––  вироблення рекомендацій, внесення необхідних змін у розглянуту систему і обчислення нових значень інтенсивності відмов.

 Надійність  людини в системі "людина - машина - виробниче середовище" відіграє дуже важливу роль. Але в розглянутих  причинах невиконання завдання враховуються не тільки помилки, а й безпомилкові дії, які, проте, призведуть до катастрофи або аварії в силу тих чи інших обставин. При розгляді причин окремо слід звернути увагу на технічні причини, які, здавалося б, до людини стосунку не мають. Надійність машини визначається її справним станом, за яким наглядає людина. Якщо людина в силу своєї некомпетентності чи безвідповідальності доводить технічний стан машини до такого, що супроводжується виходом машини з ладу, то першою причиною виходу машини з ладу буде ненадійність людини як фахівця, що обслуговує машину, а потім - технічна несправність. Ризик виходу машини з ладу в цьому випадку є перш за все функцією діяльності людини. Більш докладно ці питання розглядаються в курсі "Безпека життєдіяльності".

 Метод дерева несправностей застосовується при аналізі складних систем. Загальна процедура аналізу дерева несправностей полягає у виконанні наступних етапів:

 ––  визначення небажаної (завершальної) події в розглянутій системі;

 ––  ретельне вивчення можливої поведінки і передбачуваного режиму використання системи;

 ––  визначення функціональних властивостей подій вищого рівня для з'ясування причин тих чи інших несправностей системи і проведення більш глибокого аналізу поведінки системи з метою виявлення логічного взаємозв'язку подій нижчого рівня, здатних призвести до відмови системи;

 ––  побудова дерева несправностей для логічно пов'язаних подій на вході. Ці події мають визначатися в термінах ідентифікованих незалежних первинних відмов.

 Щоб одержати кількісні результати для  завершальної небажаної події дерева, необхідно задати ймовірність відмови, коефіцієнт готовності, інтенсивність відмов та інші показники, які характеризують первинні події, за умови, що події дерева несправностей не є надлишковими.

 Більш точний і систематичний аналіз передбачає виконання таких процедур, як: 1) визначення границь системи; 2) побудова дерева несправностей; 3) якісна оцінка; 4) кількісна оцінка.

 Переваги  і хиби методу дерева несправностей  такі. Метод дає уявлення про поведінку  системи, але потребує від фахівців глибокого розуміння системи  і конкретного розгляду щоразу тільки однієї певної відмови; допомагає дедуктивно виявляти відмови; дає конструкторам, користувачам і керівникам можливе наочне обґрунтування конструктивних змін та аналізу компромісних рішень; створює можливість виконувати кількісний і якісний аналіз надійності; полегшує аналіз надійності складних систем. Але найголовніша його перевага - це те, що він розвиває навички логічного мислення, що дуже необхідно в практичній діяльності фахівців будь-якого рівня і роду занять.

 Метод дуже добре себе зарекомендував при розслідуванні нещасних випадків, коли необхідно розглянути складне нагромадження різних причин у часі. Приклади використання цього методу при розслідуванні наведені у практикумі з "Охорони праці".

 Профілактика  виробничого травматизму

 У системі заходів профілактики травматизму особливе місце належить навчанню та інструктажу працівників безпечних прийомів праці. Багаторічною практикою встановлена єдина система навчання безпечних способів роботи. Форма цього навчання різна і відповідає цільовому призначенню.

 Ввідний інструктаж є першим етапом навчання безпечних методів праці, обов'язковий для всіх тих, хто влаштовується на роботу (робітники, ІТП, студенти в період практики). Його проводить інженер з ТБ або головний інженер. Як правило, це груповий інструктаж протягом 1,5-2 годин, а якщо індивідуальний - 4-5 годин. Проводиться в кабінеті або кутку з ТБ з наочними засобами.

 Зміст ввідного інструктажу

  –– сновні положення законодавства з охорони праці.

  –– правила внутрішнього трудового розпорядку і поведінки на території підприємства, у виробничих приміщеннях.

  –– маршрут руху по території, розташування цехів, значення попереджувальних знаків, кольорів безпеки, звукової і світлової сигналізації.

  –– коротка характеристика особливо небезпечних робіт і міри попередження н/в (переміщення вантажів кранами, газополум’яна обробка металу).

  –– обставини і причини н/в, що відбулися в результаті допущених порушень правил, інструкції з ТБ і виробничій дисципліні.

  –– правила електробезпеки, методи звільнення людини, що потрапила під дію електричного струму, і способи надання їй першої допомоги.

  –– вимоги безпеки до робочого одягу, взуття та інше.

  –– значення вентиляції у виробничих приміщеннях її улаштування (місцеві вентиляційні установки).

  –– основні вимоги до самих працівників з виробничої санітарії та особистої гігієни.

  –– прийоми і методи надання першої допомоги при н/в і необхідності звернення в медпункт.

  –– порядок оформлення і розслідування н/в, пов'язаного з виробництвом . Значення і завдання інструктажу на робочому місці.

  ––пожежна безпека в діючих цехах і на території.

 Після закінчення ввідного інструктажу робітнику видається на руки інструкція з ТБ для працівників заводу. Обов'язковий розпис у спеціальному журналі!

 Крім того, заповнюється особиста картка інструктажів, яка зберігається в цеху в особистій справі працівника.

 Первинний інструктаж на робочому місці.

 Проводиться керівником підрозділу: майстром, механіком і т.д. в індивідуальному порядку. Його завдання - детально ознайомити робітника:

 а) з будовою устаткування, на якому необхідно буде працювати;

 б) із запобіжними пристосуваннями, огородженням і засобами індивідуального захисту - їх призначенням і використовуванням;

 в) з правильною і безпечною організацією робочого місця (укладання сировини, матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції);

 г) із змістом інструкції з ТБ на даному робочому місці (вона видається на руки);

 д) з безпечними прийомами роботи, застосування яких повинне оберігати робітника від травмування і профзахворювань;

 е) з небезпечними прийомами роботи, які забороняється застосовувати.

 Після закінчення інструктажу робиться відповідна відмітка в особистій картці.

 Повторний інструктаж - не рідше одного разу за 0,5 року, як правило, один раз на квартал.

 Позаплановий інструктаж проводиться, як правило, майстром при зміні виду робіт або після нещасного випадку, що відбувся.  

 Висновок 

     Безперечно, питання охорони праці багатогранне, складне і досить відповідальне. Адже за ним – життя і здоров’я людей, які своєю працею створюють  для держави, нації матеріальні блага. Як показує світовий досвід безпека праці є основною гарантією стабільності та якості будь-якого виробництва. До того ж відсутність нещасних випадків позначається на професійній активності працюючих, на моральному кліматі в колективі, а отже і на ефективності та продуктивності праці, скорочує витрати на пільги та компенсації за роботу в шкідливих та небезпечних для здоров’я умовах. 

 Список використаної літератури 

1. http://studentbank.ru/view.php?id=5277&p=0
2. http://polka-knig.com.ua/article.php?book=43&article=3999
3. http://otherreferats.allbest.ru/life/c00045147.html
4. http://pidruchniki.com.ua/15341220/bzhd/metodi_analizu_virobnichogo_travmatizmu
5. Основи охорони праці - Керб Л.П. 
6. Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на підприємствах, в установах і організаціях. — К., 1998
7. Охорона праці – В. Кучерявий.