Міграція робочої сили (юридичний аспект)

                  Курсова робота з трудового  права на тему:

 

                  Міграція робочої сили (юридичний  аспект).

 

 

 

                                                   Виконав: студент гр. П-82

                                                              Сидоренко М.В.

 

                                                          Перевірила: к.ю.н.

                                                                Маркіна Т.Г.

 

 

 

                                  Суми 2000

                                    Зміст

 

 

 

стор.

   1. Вступ.                                                        2-

      3

   2. Загальне поняття  робочої міграції.

      4-9

3     Сучасна  міграція в Україні, її етапи.

10-14

4     Правове  регулювання міграційних процесів.

15-24

5     Робоча еміграція громадян України.

25-31

6     Робоча  імміграція іноземців та осіб  без громадянства та їх

      працевлаштування  в Україні.

      32-37

7.    Висновок.Особистий  погляд на вирішення проблеми.

   38-40

8.      Список  використаної літератури.

   41-42

 

 

 

                                   1.Вступ

 

      Починаючи  викладення  такої  глобальної  проблеми  як  міграція

робочої сили, хотів би зазначити, що міграційні рухи  є  так  званим

індикатором реакції  населення на зміни в економічному,  політичному,

соціальному житті будь-якого  суспільства, а зміни  в  нашій  державі

відбуваються чуть не коден день. І саме розмір, напрямки  та маштаби

таких процесів певною мірою  свідчать про стабільність, або  навпаки,

нестабільність суспільного  розвитку в країні.

      Процес  міграції  безпосередньо   пов'янаний   з   економічними

перебудовами  в  будь-якій  країні.   Саме   структурна   перебудова

економіки, конверсія  оборонного комплексу, банкрутство  та  ліквдація

ряду  пядприємств  промисловості,  зупинка   виробництва   та   інші

проблеми, нашої ще молодої  держави, призвели до істотного скорочення

та вивільнення  в  істотно-галувому  та  якіно-професійному  розрізі

робочої сили. Водночас дефіцит  державного та регіональних  бюджетів,

та незначна частка іноземних інвестицій не  дає  змоги  за  короткий

проміжок  часу  перепідготувати  та  перерозподілити  великі  обсяги

вітчізняної робочої  сили. Все це  стало  передумовою  появи  значної

кількості вільної  робочої  масси, а держава не  взмозі   забезпечити

її необхідними робочими місцями. Ось ми і є свідками того, що  одні,

будучи науковцями працюють сторожами, а іньші, ті що не мають  освіти

стоять у "керма", але основна ж масса працівників  тремтить в пошуках

гарного робочого місця  і  вдосконалившись  тим  що  не  може  знайти

роботи в  нашій  державі,  шукає  різні  вакансії  праці  за  межами

держави,  формуючи  тим  самим   групу   мігруючої   робочої   сили.

Радикальні економічні й політичні реформи, що  відбуваються  нині  в

нашій країні, не могли  не вплинути на розвиток міграції  робітників,

яка є найчутливішою  сферою функціонування господарського  комплексу.

З набуттям Україною незалежності, демократизацією суспільного  життя

були усунені характерні для тоталітарного суспільства  обмеження щодо

реалізації  права  людини  на  вільне  пересування  і  вибір   місця

проживання.

      Говорячи  про  міграцію,  хотілося   б   зупинитися   на   двох

основополагаючих  актах,  прийнятих  Україною,-   Акт   проголошення

незалежності України  від 24.10.1991р., та Конституції  України,  яка

була прийнята 28.06.1996 - як маючих  безпосередкове  відношення  до

питань, які пов'язані  з міграційними проблемами.

      Проголошення  незалежності  потягнуло  прийняття   закона,  який

втановив би правовий зв'язок держави та його  громадян.  Таким став

Закон України "Про  громадянство"  від  08.10.1991р.  Прийнявши  цей

закон Україна стала  перед  проблемою  перебування  на  її  території

іноземців, осіб  без  громадянства,  а  також  з  іншими  проблемами

пов'язаними з міграцією  населення.  Це  підштовхнуло  до  прийняття

нових законів "Про  правовий статус іноземців"  від  04.02.1994р.  та

"Про біженців" від  24.12.1993р.

      З прийняттям  Конституції правові  акти,  регламентуючі  питання

громадянства  та  міграції  були   впорядковані   та   приведені   у

відповідності до конституційних норм. Однак вищевказані  законодавчі

акти не взмозі регулювати питіння міграції населення, а "відсутність

закону "Про міграцію" ліше погіршує стан в державі".

      Отже  всі ці проблеми впливають на регулювання процесів міграції

в Україні.  Метою  моєї  роботи  є  дослідити  саме  те  яким  чином

регулюються  проблеми  міграції  в  Україні,  яким   чином   повинні

працевлаштовуватись іноземці та особи без громадянства,  як  регулює

держава захист прав ті інтересів українців, які виїжджають за кордон

з метою працевлаштування, як захищаються їх права та інтереси в разі

порушення. Також одним  із  важливих  питань  роботи  є  дослідження

історичного розвитку міграційних  процесів  в Україні.

                    2.Загальне поняття робочої міграції.

 

       Теорія  міграції  є  необхідним  елементом   пізнання  самої  проблеми

міграції,  тому  що  вивчення  її  є  необхідним  підгрунтям  для  вирішення

проблеми на  практиці.  Тому  вважаю  за  необхідне  висвітлення  загального

поняття робочої міграції.

      Найбільш  поширеними  термінами,  що  висвітлюють   поняття  міграції  є

міграція, еміграція і  імміграція. Ці визначення  є  економічними,  але  вони

необхідні для висвітлення  данного  питання.  Міграція  -  це  поняття,  яке

поєднує в собі і іміграцію  і еміграцію, міграція - це  переміщення  громадян

із однієї держави  в другу,  а  тому  як  моя  праця  пов'язана  з  міграцією

робочої сили, то я буду розглядати це питання в данному  ракурсі.

      Еміграція  робочої сили - це переміщення громадян із однієї держави  в

іньшу з метою працевлаштування; іміграція  робочої сили -  в'їзд  в  державу

громадян інших країн  з  метою  працевлаштування  згідно  діючим  міжнародним

угодам.

      Також,  щоб  більш  суттєво  уявити  процес  міграції  я  звернувся  до

відповідної  літератури  і  коротко  спробую  висвітлити   хід   міжнародної

міграції  робочої  сили,  а  також  виділити  найважливіші  причини  та   її

напрямки.

      Массова  міграція  населення  стала   одним  з  характерних  явищ  життя

світового  суспільства  в  другій  половині  двадцятого  сторічча.  Міграція

населення це пересування  людей через кордони визначених територій зі  зміною

постійного місця проживання чи повернення до нього.

       Міжнародна  (зовнішня)  міграція  існує в різних  формах:  трудова,

сімейна, рекреаційна, туристична.( Згідно теми моєї  курсової  роботи  нижче

мною буде викладено  саме  проблему  трудової  міграції.   Міжнародний  ринок

робочої сили охоплює  потоки трудових ресурсів, які в  пошуках  нової  роботи

перетина-

ють міжнародні кордони.  Міжнародний  ринок  праці  об'днує  національні  та

регіональні ринки робочої  сили.  Міжнародний  ринок  праці  існує  в  формі

трудової міграції. Він  існує поряд з іншими  світовими  ринками,  такими  як

товарів та послуг, капітала. Робоча сила, пресуваючись  з  одної  країни  до

іншої,  пропонує  себе  в  якості  товара,  здійснюючи  міжнародну   трудову

міграцію.

      Причинами  міграції робочої сили є фактори  як економічного,  так  і  не

економічного характера. До причин не економічного характера  я  вважаю  слід

віднести такі як: політичні, національні, релігійні, расові,  сімейні.  Щодо

причин  економічного  характеру  то  вони  закладені  в  економічному  рівні

розвитку різних держав.  Робоча  сила  переміщується  із  держав  з  низьким

рівнем життя в держави  з  більш  високим  рівнем.  І  це  є  закономірністю,

наприклад

якщо порівняти середньомісячний  заробіток  в  нашій  державі  (він  складає

приблизно 40-60 ам. долларів на  місяць),та  заробіток  в  такий  розвиненій

європейській державі, як Німеччина (де середньомісячний заробіток  приблизно

1500 ам. долларів) ми бачимо, що він перевищує середньомісячний  заробіток  в

Україні приблизно в 25 разів, а характер виконуваної роботи - однаковий.  Це

і є однією з важливих причин сучасної міграції не тільки  в  нашій  державі,

але і в світі.

      Другою  важливою ознакою, яка обумовлює  економічний фактор є  наявність

органічного безробіттяя  в деяких державах, перш за все слабо  розвинених.  Це

спонукає  громадян  таких  держав  до  пошуку   будь-якого   заробітку   для

забезпечення своїх  потреб. І  ця  проблема  є  більш  глибокою  тому,  що  є

різниця: заробляти  хочаб  щось чи  не  заробляти  взагалі,  а  забезпечувати

свої потреби хоче кожна особа.

      Що ж   до самих міграційних течій,  то необхідно сказати  що  їх  основу

складають робітники  і не значну частину - службовці.

      Якщо  звернутися до самого процесу  міграції, необхідно відмітити, що  в

середині дев'ятнадцятого  сторічча було  відмічено  значне  явище  в  історії

сучасної міграції. В 40-ві роки цього сторічча відбувся всплеск  еміграції  з

Ірландії  до  США,  внаслідок,  так  званого,   "картопляного   голодомору."

Широкомаштабна міграція на початку 80-х років цьго ж сторічча, з Італії  та

стран Східної Європи до США, була  пов'язана  з  падінням  цін  на  пшеницю.

Причинами такої міграції робочої сили було аграрне  перенаселення  в  деяких

європейських країнах, безробіття, більш сприятливі  умови  праці  в  США,  а

також сприятливі умови для  поширеного  розвитку  своєї  справи,  підвищення

життєвого рівня. Нова волна  міграції з Європи до  США  мала  місце  в  20-ті

роки нашого  сторічча.  До  вже  перелічених  умов  слід  добавити  труднощі

післявоєнного періода  життя у Європі.

      Після  2-ої світової війни було відмічено   три  нових  потока  міграції

робочої   сили   до   США.   По-перше,    це    "віддток    мозку",    виїзд

висококваліфікованих  спеціалістів та членів їх сімей до  Північної  Америки.

По-друге, потоки біженців з  Угорщини  після  придушення  антикомуністичного

руху та із В'єтнаму після  перемоги комуністів над  ліберелами,  а  також  із

Куби. По-третє, самим  массовим потоком цього піріоду  є  переміщення  робочої

сили із  Мексики  та  країн  Карибського  басейну.  Говорячи  глобально  про

вищевказані проблеми можно  відмітити  що  в  перших  двох  випадках  причини

міграції були суто політичні, то в останньому - економічні.

      Проаналізувавши  вищевикладене можна зробити  висновок про те, що робоча

міграція - це тривалий процес, корні якого беруть  свій  початок  з  моменту

зародження робочого класу.  Для  того  щоб  більш  ясніше  зрозуміти  процес

міграції необхідно  визначити основні напрямки робочої  міграції.  Проглянувши

декілька  видів  класифікацій  напрямків  міграції,  я  дійшов  висновку  що

найбільш повно та вдало вона викладена у Є.Ф. Авдокушина:

      1)міграція  з країн, що розвиваються до  розвинених  -  вона  викликана

потребою розвинених країн  в  забезпеченні  необхідними  робітниками  деяких

галузей. Наприклад, у Франції мігранти складають 25%  робітників,  працюючих

на будівництві.

      2)внутрішня  міграція в розвинених  країнах  -  більш  пов'язана  з   не

економічними факторами. Яскравим прикладом цього є міграція робочої  сили  в

країнах ЄС. Основним документом, який регулює цей процес є "Хартія  основних

соціальних прав робітників ЕЄС"(підписана 9.12.1989р.).  В  якій  зафіксован

принцип  свободи  праці  -  право  свободного   переміщення   по   території

Співдружності. Це дає  право  робітникам  вільно  обирати  професію  в  ЕЄС,

грунтуючись на засадах  рівності, стосовно працевлаштування  та  умов  праці.

Але   існують   деякі   негативні   наслідки:   висококваліфіковані    кадри

концентрують в найбільш розвинених регіонах.

      3)міграція  робочої сили між країнами, що розвиваються - її причинами є

суто економічні фактори: більш високий рівень заробітньої  платні  в  країнах

- імпортерах робочої  сили. Прикладом цього  є   міграція  робітників  східних

регіонів  України  до  Москви(заробітна  платня  робітника   на   місяць   в

середньому складає 300 ам. долларів. Українські робітники  складають 32%  від

загальної кількості  працюючих іноземців.), а робітники  західних  регіонів  -

до Польші, Чехії та Словакії. Одною з головних причин  використання робочої

сили з країн близького  зарубіжжя є невеликі транспортні  витрати.

      4)міграція  робочої сили з постсоціалістичних  країн до  розвинених.  На

мою дуку, цей  напрямок  міжнародної  міграції  схожий  з  першим,  тому  що

постсоціалістичні країни знаходяться  на  розвиваючомуся  етапі,  тому  мені

здається що  ці пункти можна об'єднати в один.

      5)міграція  кваліфікованих  спеціалістів  розвинених  країн  в  ті,  що