Вибір і розрахунок основних і допоміжних технологічних процесів на фермі

                  5-10 міс – =15 л/добу).

.

Споживання води на фермі розподіляється дуже нерівномірно, як протягом року, так і на протязі доби. З урахуванням цього максимальна добова птреба води ( ) і величина споживаємої води за годину ( ) складатиме

, (2.19)

, (2.20)

де    і - коефіцієнти нерівномірнсті споживання (приймаємо

                            =2,5, =1,3).

,

.

Продуктивність насосної станції обчислюємо за формулою:

, (2.21)

де    Т_н – тривалість роботи насосної станції протягом доби, год.

.

Приймаємо необхідний напір у водонапірній мережі 12 м на початку і динамічний рівень води у свердловині 65м. За подачею і напором вибираємо заглибний насос ЭПЛ-6 потужністю 7.5 кВт і діаметром свердловини 150 мм.

Визначаємо розрахункову ємність волонапірної башти:

 

, (2.22)

 

,

За розрахунковою  місткістю резервуара вибираємо  водонапірну башту з баком місткістю 15 м³ і висотою 12 м БР-15У.

Кількість включень насоса за годину:

, (2.23)

разів.

Для поголів’я на відгодівлі і безчашечні соскові автонапувалки ПАС-2А.

Необхідну кількість напувалок обчислюємо за формулою:

, (2.24)

де    m_і – кількість тварин, голів;

         Z – кількість тварин, на яку розраховано одну автонапувалку,

               голів.

шт.

 

 

 

2.4 Механізація видалення гною

 

Орієнтуючись на спосіб утримання тварин і тип  їхньої годівлі застосовуємо механічну систему видалення гною.

Річний вихід гною розраховується:

, (2.25)

де    q_доб – добовий вихід гною (див. табл 6), кг.

.

Для видалення гною попередньо вибираємо скреперну  установку ТС-1. Кількість тварин, що може обслуговувати одна скреперна  установка обчислюємо за формулою:

,   (2.26)

де    Z=2 – кількість рядів станків, що обслуговує одна скреперна

                    установка;

         L=75 – робоча довжина ряду стаканів у приміщенні, м;

         m_с=25 – кількість тварин у даному станку, голів;

         В_ст=7,5 – ширина станка, м.

голів.

Визначаємо продуктивність лінії видалення гною за формулою:

, (2.27)

де    К – кратність прибирання гною протягом доби (приймаємо К=2);

         Т_ц - тривалість циклу видалення гною, год.

,  (2.28)

де    L_тр, L_п – довжина повздовжнього і поперечного транспортерів, м;

         - швидкість переміщення скреперних установок, м/год.

,

.

 

 

2.5 Забезпечення мікроклімату у свинарнику

 

Визначаємо годинний повітроробмін за вмістом вуглекислого газу та вологи за формулами:

, (2.29)

, (2.30)

де    d – кількість вуглекислого газу, що виділяється однією твариною,       d=47 дм³/м³;

          m – кількість тварин у примiщенні, голів;

          d₁ – кількість вуглекислого газу у повітрі поза приміщення,

                  дм³/м³;

          d₂ – допустима норма вуглекислого газу у повітрі, дм³/м³;

          W – кількість водяної пари що виділяє одна тварина, г/год;

          - коефіцієнт, що враховує випаровування вологи з підлоги, годівниць, тощо;

          W₂ – середня абсолютна вологість навколишнього повітря, г/м³;

          W₁ – допустима кількість вологи в приміщенні.

, (2.31)

де    - нормативна відносна вологість повітря в тваринницьких

                приміщеннях (для свинарника-відгодівельника  при t˚=16˚

               =75%);

         W_мах – максимальна абсолютна вологість повітря (W_мах=13,65г/м³).

,

,

.

Для подальших розрахунків  беремо максимальний повітрообмін, тобто  за вмістом вуглекислого газу.

Кратність годинного  повітрообміну:

,  (2.32)

де    V_пр – об’єм приміщення свинарника-відгодівельника.

.

Кратність повітрообміну  більше трьох але меньше п’яти, отже згідно рекомендацій приймаємо припливно-витяжну вентиляцію без підігріву повітря, що подається.

Сумарна продуктивність вентилятoрів обчислюємо із певним запасом:

, (2.33)

.

Кількість вентиляторних  установок:

, (2.34)

де    - продуктивність вентилятора, м³/год.

шт.

Приймаємо 8 осьових вентилятора МЦ №6,(N=1кВт) на одне приміщення, загальна кількість 48 шт.

 

 

                   2.6 Складання зведеної відомості машин

      і обладнання для  ферми

 

Таблиця  8  Зведена  відомість машин і обладнання ферми

 

Назва машин та обладнання	Марка	Кількість
Кормоцех Роздавач  кормів Скреперні установки Заглибний насос  Башня Рожновського Автонапувалки Осьовий вентилятор	КЦС - 3000 КС-1.5 ТС-1 6АПВ 9х12 БР-25У ПАС-2А МЦ №6	1        6 3 1 1 100       48

 

3.Забезпечення ефективності використання

мaшин та обладнання на фермі

 

                   3.1 Організація раціонального

   машиновикористання

 

 Організація  машиновикористання включає комплектування машинами та обладнанням і ефективне їх використання.

Комплектування  машин та обладнання полягає у  визначенні якісного і кількісного  складу техніки, що і було нами зроблено вище. Вихідними даними для визначення потреб у техніці були такі: вік і продуктивність поголів’я, система утримання і годівлі, рівень комплексної механізації технологічних процесів і кількість, конструкція і ступінь придатності тваринницьких приміщень і технічна характеристика машин і обладнання і форма організації праці.

Для забезпечення високопродуктивного використання машин і обладнання на фермі розроблено план-графіки машиновикористання і технічного обслуговування з врахуванням технології утримання і годівлі тварин.

 

 

  3.2 Розробка план-графіка машиновикористання

 

Вихідними даними для розробки плану-графіка є: годинна  та змінна продуктивність, баланс машинного  часу, питомі витрати часу на фермі  а також обсяг і технологія робіт.

Графік складаємо  наступним чином (арк 3 гр. частини). По горизонталі у масштабі відмічаємо години доби по вертикалі – види робіт. У першому стовпчику графіка вказуємо вид роботи, у другому – марку машини, третьому – обсяг робіт, в четвертому – продуктивність, у п’ятому – кількість машин. Розділив обсяг робіт на продуктивність машини і їх кількість, одержеємо кількість годин роботи за добу та записуємо у шостому стовпчику. В сьомому стовпчику записуємо потужність машини за технічною характеристикою. Помноживши кількість машин і годин роботи за добу на потужність машини одержуємо витрату електроенергії. Яку записуємо у восьмий стовпчик. В дев’ятому – горизонтальними лініями відмічаємо час початку та закінчення роботи для кожного виду обладнання.

Знаючи час початку  і закінчення роботи для кожного  виду машин, і їх потужність будуємо  графік споживання електроенершії на фермі протягом доби. Для цього за кожну годину роботи машини визначаємо їх загальну споживану потужність і в масштабі відкладаємо по вертикалі.

 

3.3 Вибір форми організації технологічного

обслуговування

 

Технічне обслуговування – це сукупність заходів для підтримання  справності та роботоздатності машин або обладнання при підготовці їх до роботи, транспортування чи зберігання. Для даної ферми вибираємо форму організації технічного обслуговування машин, яка передбачає виконання усіх технічних заходів силами самого господарства.

 

 

3.4 Розробка річного план-графіка технічного обслуговування машин

 

Для визначення необхідної кількості технічного обслуговування  і обсягу робіт з кожного виду технічного обслуговування розробляємо річний план-графік технічного обслуговування машин та обладнання (див арк 3 гр. частини).

Вихідними данними для річного план-графіка є: тип, марка та кількість машин; вид періодичність і трудомісткість обслуговування, дата проведення останнього технічного обслуговування в минулому році.

Загальну трудомвсткість Т_і (год) обчислюємо за формулою:

, (3.1)

де:    m – кількість типів машин на фермі;

          t_і – трудомісткість і-того технічного обслуговування, год;

          n_і – кількість і-тих обслуговувань.

По розрахункам, загальна трудомісткість щоденного  технічного обслуговування склала Т_щто=8,52 год, а загальна річна трудомісткість періодичних техобслуговувань (ТО-1, ТО-2) Т_п=420,08 год.

 

 

3.5 Розрахунок необхідної  кількості слюсарів та майстрів-наладчиків  для обслуговування машин та обладнання на

фермі

Щозмінне технічне обслуговування виконують слюсарі, а періодичне – спеціалізована бригада, в яку входять слюсарі та електрики  господарства, що працюють на пункті технічного обслуговування ферми. У затратах на ЩТО приблизно    робочого часу приділяють слюсарним операторам ферми. З врахуванням викладеного вище кількість слюсарів для проведення ЩТО обчислюємо за формулою:

, (3.2)

де:    К  – коефіцієнт, що враховує підміну  слюсарів під час відпусток,

                вихідних і святкових днів  або в разі хвороби (при 

                п’ятиденному робочому тижню  К=1,46);

         а – коефіцієнт, що враховує  виконання робіт пов’язаних з 

               усуненням несправностей (а=1,25);

          t_зм – тривалість робочої зміни, годин;

         - коефіцієнт використання робочого часу зміни.

Приймаємо 2 слюсаря.

Потреба в майстрах-наладчиках N_н для проведення періодичних техобслуговувань обчислюємо за формулою:

, (3.3)

де:    D – кількість робочих днів за рік (D=270 днів).

Приймаємо 1 майстра-наладчика.

 

 

3.6 Вибір матеріально-технічної  бази

і засобів технічного обслуговування

 

На відгодівельній фермі для слюсарів і майстрів-наладчиків передбачено прифермський пункт технічного обслуговування. Пост ТО сприяє проведення щоденного технічного обслуговування і своєчасному усуненню нескладних несправностей машин та обладнання, що виникають в процесі експлуатації. Крім того пост є збірним пунктом для вузлів і агрегатів для здачі їх у ремонтну майстерню господарства.

Пост ТО обладнано  необхідною матеріально-технічною  базою для забезпечення належного рівня обслуговування засобів механізації на фермі.

 

 

 

 

4 Охорона праці і навколишнього середовища

 

4.1 Техніка безпеки при  експлуатації 

    і технічному  обслуговуванні машин   

 

При роботі машин  кормоприготувального обладнання вихідну сировину подавати в приймальні бункери до рівня, не більше встановленого, а в робочу камере на переробку – рівномірно, відповідно до продуктивності машин. При цьому не допускається проштовхування матеріалу руками під робочий орган. У випадку завалу включити зворотній хід того чи іншого механізму або зупинити машину, вимкнути рубильник і очистити камеру та робочі органи. Не можна стояти у зоні розвантаження продукту. Зупиняти машину тільки після повного видалення матеріалу, завантаженого в робочу камеру. На робочих місцях з машинами для подрібнення сухих кормів не допускається нагромадження пилу, оскільки це створює вибухонебезпечну ситуацію.

Привідні та натяжні  пристрої огороджують. При обслуговуванні дезинфекційних установок треба знати способи безпечної роботи з хімічними засобами, що застосовуються. До цього допускаються особи віком понад 18 років (крім вагітних жінок) які пройшли навчання на робочому місці і мають відповідні посвідчення. Регулярно стежать за справністю манометрів. На кожному з них повинно бути клеймо наявність якого перевіряють 1 раз на рік. Залишки дезинфеційних розчинів з місткостей і воду, що використовувалась для промивання обладнання (ДУК-2) зливають тільки у спеціадбні поглинальні ями глибиною не меньше 1 метра, розміщені на відстані 500 метрів від населених пунктів. Технічне обслуговування, ремонт та інші роботи по догляду за машинами не пов’язані з робочим процесом, виконують при знеструмленому електродbигуні і знятому запобіжнику.

 

 

4.2 Заходи протипожежної  безпеки на фермі

 

Так як весь комплекс ферми проектувався з дотриманням  протипожежних розмірів та інших умов протипожежної безпеки, то головними заходами будуть контроль за дотриманням правил пожежної безпеки і проведенням інструктажів.

Пожежа може виникнути  через недбалість працівників, необережне застосування відкритого полум’я, несправність електромережі  чи незнання особливостей деяких кормів. Наприклад сильне запилення трав’яною мукою чи іншою пиловою речовиною може спричинити вибух. Зовнішнє пожежогасіння передбачається з пожежних гідрантів.

4.3 Заходи охорони навколишнього  середовища

 

З метою запобігання  забруднення навколишнього середовища виконують ряд заходів:

• господарсько-битові та виробничі стоки скидають у мережу ферми;
• навоз піддається розділенню на рідку і тверду фракції. Тверда фракція має вологість 80% і володіє сипучістю тому її складають у бурти де протікають природні біотермічні прцнси знезараження і дозрівання (дегільменизація) протягом 1,5-2 місяці. Рідку фракцію через тиждень перевіряють на наявність в ній збудників хвороб. Потім її можна вносити як добриво.
• підтримувати в діючому стані в’їздні дезбар’єри, заправленими дезинфікуючими розчинами 2% їдкого натрію.