Законодавство україни про соціальну підтримку дітей з обмеженими можливостями

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Января 2011 в 01:19, курсовая работа

Описание

Завдання дослідження:
1. Проаналізувати психолого-педагогічну літературу щодо проблеми дитячої інвалідності.
2. Розглянути особливості соціально-психологічного розвитку дітей з обмеженими функціональними можливостями.
3. Визначити специфіку соціально-педагогічної роботи з дітьми з обмеженими функціональними можливостями в умовах дошкільних навчально-виховних закладів та загальноосвітніх шкіл.

Содержание

Вступ
Розділ I. НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
1.1. Законодавчі акти як необхідна умова соціальної реабілітації інвалідів
1.2. Система соціальної освіти для дітей з обмеженими функціональними можливостями
1.3. Особливості дезадаптації дітей з обмеженими функціональними можливостями
Розділ II. МЕТОДИ, ФОРМИ ТА ПРОГРАМИ РОБОТИ З ДІТЬМИ З ОБМЕЖЕНИМИ ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ
2.1. Особливості роботи соціального педагога з дітьми з обмеженими функціональними можливостями
2.2. Соціально-психологічна реабілітація дітей з обмеженими функціональними можливостями
2.3. Соціальна реабілітація сім'ї з дітьми з обмеженими функціональними можливостями
Висновки
Резюме
Список використаної літератури

Работа состоит из  1 файл

Документ Microsoft Word (2).doc

— 247.50 Кб (Скачать документ)

Обладнання зазначених жилих приміщень здійснюється органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, у віданні яких знаходиться житловий фонд.

Обладнання індивідуальних жилих будинків, в яких проживають інваліди, здійснюється підприємствами, установами і організаціями, з вини яких настала інвалідність, а в  інших випадках - відповідними органами місцевого самоврядування.

У разі невідповідності  житла інваліда вимогам, визначеним висновком медико-соціальної експертизи, і неможливості його пристосування  до потреб інваліда може провадитись  заміна жилої площі.

Органи місцевого  самоврядування забезпечують виділення земельних ділянок інвалідам із захворюваннями опорно-рухового апарату під будівництво гаражів для автомобілів з ручним керуванням поблизу місця їх проживання.

Стаття 31. Виконавчі  комітети органів місцевого самоврядування не можуть вилучати частину жилої площі, збудованої за рахунок коштів громадських організацій інвалідів, у тому числі господарським способом або з залученням їх коштів в порядку пайової участі.

Стаття 32. Інваліди, влаштовані в будинки-інтернати або в інші установи соціальної допомоги, мають право на збереження за ними жилої площі протягом 12 місяців. При більш тривалих строках звільнена жила площа передається для задоволення потреб у житлі іншим інвалідам, які потребують поліпшення житлових умов.

Стаття 33. Діти-інваліди, що не мають батьків або батьки яких позбавлені батьківських прав і проживають у державних або в інших соціальних установах, після досягнення повноліття мають право на позачергове одержання житла і матеріальну допомогу на його благоустрій, якщо за висновком медико-соціальної експертизи вони можуть здійснювати самообслуговування і вести самостійний спосіб життя.

Стаття 34. Місцеві  органи державної влади зобов'язані  забезпечувати інвалідам необхідні  умови для вільного доступу і  користування культурно-видовищними закладами і спортивними спорудами, для занять фізкультурою і спортом, а також забезпечувати надання спеціального спортивного інвентаря.

Інваліди користуються переліченими послугами безплатно  або на пільгових умовах згідно з  рішеннями органів місцевого самоврядування за участю громадських організацій інвалідів.

Стаття 35. Інваліди забезпечуються засобами спілкування, що полегшують їх взаємодію між собою та з іншими категоріями населення. Порядок  і умови такого забезпечення передбачаються місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування за участю громадських організацій інвалідів.

Інваліди першої та другої груп мають право на позачергове  і пільгове встановлення квартирних телефонів за рахунок коштів Фонду  соціального захисту інвалідів. Порядок і умови встановлення телефонів інвалідам визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів.

Інвалідам першої, другої груп і сім'ям, у складі яких є  два або більше інвалідів, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів за почасовим (похвилинним, посекундним) обліком їх тривалості встановлюється тільки за їх згодою.

Інвалідам першої, другої груп по зору надається право безплатного  користування радіотрансляційною точкою.

Держава здійснює підтримку  засобів масової інформації, видавництв, підприємств та організацій, які  випускають спеціальну літературу, звукову  та відеопродукцію для інвалідів.

При розробці, виробництві  та встановленні засобів зв'язку та інформації враховуються можливості їх використання інвалідами.

Інвалідам по слуху  послуги із сурдоперекладу та сурдотехніка надаються відповідно до Закону України  «Про соціальні послуги»

VI. МАТЕРІАЛЬНЕ, СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВЕ  І МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВАЛІДІВ

Стаття 36. Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення інвалідів здійснюється у вигляді  грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових  виплат), забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами, включаючи  друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню.

Стаття 37. Види необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги інвалідам визначаються органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації. Допомога подається за рахунок коштів фонду соціального захисту інвалідів.

Стаття 38. Послуги  з соціально-побутового і медичного  обслуговування, технічні та інші засоби (протезно-ортопедичні вироби, ортопедичне взуття, засоби пересування, у тому числі крісла-коляски з електроприводом, автомобілі, індивідуальні пристрої, протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові і голосоутворювальні апарати, сурдотехнічні засоби, мобільні телефони та факси для письмового спілкування, ендопротези, сечо- та калоприймачі тощо) надаються інвалідам та дітям-інвалідам безплатно або на пільгових умовах за наявності відповідного медичного висновку.

Інваліди, які отримують пенсію, що не перевищує мінімального розміру пенсії, або державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії, діти-інваліди мають право на безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування.

Інваліди першої і другої груп мають право при амбулаторному лікуванні на придбання лікарських засобів за рецептами лікарів з оплатою 50 відсотків їх вартості.

Інваліди і діти-інваліди за наявності медичних показань мають  право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками.

Порядок забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів лікарськими, технічними та іншими засобами, санаторно-курортними путівками визначає Кабінет Міністрів  України.

Стаття 38-1. Транспортне  обслуговування інвалідів здійснюється на пільгових умовах.

Інваліди, діти-інваліди та особи, які супроводжують інвалідів  першої групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого), мають  право на безплатний проїзд у пасажирському  міському транспорті (крім метрополітену  і таксі), а також всіма видами приміського транспорту.

Діти-інваліди та інваліди першої, другої груп по зору і з ураженням  опорно-рухового апарату та особи, які  супроводжують інвалідів першої групи або дітей-інвалідів зазначених категорій (не більше одного супроводжуючого), мають право на безплатний проїзд також у метро.

Інваліди, діти-інваліди та особи, які супроводжують інвалідів  першої групи або дітей-інвалідів (не більше однієї особи, яка супроводжує  інваліда або дитину-інваліда), мають  право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня.

Пільгове перевезення  інвалідів здійснюють усі підприємства транспорту незалежно від форми  власності та підпорядкування відповідно до Закону України «Про транспорт».

Категорії інвалідів  та дітей-інвалідів і порядок  їх транспортного обслуговування на пільгових умовах визначає Кабінет  Міністрів України.

Стаття 38-2. Пільги, передбачені  цим Законом, зберігаються за інвалідами та дітьми-інвалідами незалежно від виду виплачуваної пенсії або допомоги, призначеної замість пенсії.

У випадках, коли іншими нормативно-правовими актами передбачені  норми, що підвищують встановлений цим  Законом рівень соціального захисту  інвалідів, застосовуються положення тих нормативно-правових актів, які визначають найбільший рівень соціального захисту інвалідів.

Якщо інвалід має  право на одну і ту ж пільгу за цим Законом і одночасно за іншим нормативно-правовим актом, пільга йому надається лише за одним з них за його вибором (незалежно від підстави встановлення пільги).

Стаття 39. Інвалід  має право вибору конкретного  виду соціальної допомоги.

Інвалід може відмовитися  від того чи іншого виду соціальної допомоги, якщо вона не повною мірою  відповідає його потребам. У такому разі інвалід вправі самостійно вирішувати питання про забезпечення себе конкретним видом допомоги за рахунок власних коштів з урахуванням компенсації вартості аналогічного виду соціальної допомоги, що подається державним органом.

Стаття 40. Конкретні умови і порядок пенсійного забезпечення і надання допомоги та інших соціальних послуг визначаються законодавством про пенсійне забезпечення в Україні і рішеннями Уряду України з відповідних питань.

Стаття 41. Підприємствам  та організаціям, що спеціалізуються на виробництві товарів, протезно-ортопедичних виробів та виробів фізкультурно-спортивного призначення, спеціальних технічних засобів і пристосувань для інвалідів, встановлюються пільги по оподаткуванню в порядку і на умовах, встановлених законодавством України.

Голова Верховної  Ради України Л. КРАВЧУК

21 березня 1991 року

№ 875-XII

Информация о работе Законодавство україни про соціальну підтримку дітей з обмеженими можливостями